Зразки висловлювань, епіграфів до смислових творів
ПРАЦЯ. Г. Сковорода. Йому належить ідея “сродної праці” – такої праці, до якої людина має природний нахил, хист, певні здібності. “Сродна праця” робить людину щасливою, тільки така праця є продуктивною, “потрібне робить неважким, а важке – непотрібним”. Про це писав Сховорода у філософських трактатах “Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу” .
Г. Квітка-Основ’янепко. Працелюбність як головну рису порядної людини з погляду народної моралі відобразив письменник у повісті “Маруся”, наділивши нею головних героїв
Панас Мирний. У романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” письменник показав, як чесна праця допомагає здобути добробут і повагу серед односельців, а ледарство й пияцтво призводять до лиха.
Карпенко-Карий у п’єсі “Хазяїн” зображує Терентія Пузиря як людину, що своєю тяжкою працею досягла певного добробуту, хоч і використав він його не на користь собі й людям, проте за працьовитість його поважали.
Леся Українка. У поезіях проводиться думка про щастя праці, щастя творчості: “Як я люблю оці години праці”.
О. Кобилянська. У повісті “Людина” зображує
М. Рильський. Поет оспівує поезію творчої праці. “У щастя людського два рівних є крила – троянди й виноград, красиве і корисне”, – говорить він про плоди людської праці.
В. Стефаник. У новелах письменник часто зображує героїв за роботою. Праця допомагає витерпіти біль втрати (новела “Сини”), працею здобуває собі хліб та глибоку повагу односельців Іван з новели “Камінний хрест”, прагне праці й герой новели “Новина”, бо а має врятувати його й дітей від голодної смерті.
У. Самчук. У романі “Марія” письменник зображує нелегке життя жінки на ім’я Марія, в образі якої втілено долю цілого покоління жінок, що тільки працею та любов’ю до життя перемогли усі випробування, які випали їм у житті. Працею вона здобула повагу односельців, праця дала їй можливість створити свою сім’ю, побудувати стосунки з чоловіком так, що й його захопила робота біля землі, за що він дістав повагу людей.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)