Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Зображення звичаїв селянства в повісті “Кайдашева сім’я”

Зображення звичаїв селянства в повісті “Кайдашева сім’я”

Цього року виконується 160 років, як народився І. Нечуй-Левицький, але ім’я видатного українського письменника не забуто. Та і як можна забути, коли його добутку й дотепер приносять читачам насолода, розповідаючи про любов і ненависть, ворожнечі й світі, радості й горі селянах, малюючи чудові види! А головне, я начебто виявляюся в самому селі й можу поблизу спостерігати звичаї й побут українського народу

Після скасування панщини небагато полегшало селянам, вони стали більше працювати на себе. Але разом з тим десь узялися злість, заздрість,

які породжували постійні сварки й сутички. Це я бачу на прикладі сім’ї Кайдашей, чия ненависть друг до друга приводила іноді до трагічних наслідків. Скільки, однак, виникає й смішних випадків! І коли Кайдашиха летіла з воза, і коли заходила в бідняцький будинок Довбишей, і коли сварилася з усіма навколо. А винна у всьому обмежене, нелегке життя. Одноманітна робота будинку – і черствіє серце в людей. Чоловіка майстрували, щось ремонтували у вільний час, займалися худобою. Жіноча справа – приготувати їжу, забрати в будинку, полагодити одяг, випрати білизна, наткати полотна… Це всі домашні справи. А як
приходить весна, те будинку не всидиш! Селяни увесь час у поле, поки не закінчаться жнива, поки не вивезений з поля весь хліб. Навіть у неділю. “Селяни поважають неділю й свята й не роблять ніякої роботи, але не є гріхом одна справа: возити в неділю й свята снопи”. Але не тільки роботою живе людина, а особливо молодь. Їй потрібний і відпочинок. А який відпочинок без музики, без танців, без чудового українського одягу: поважно виступають хлопці у високих смушкових шапках і весело йдуть дівчини, граючи чорними очами під вигнутими бровами, вражаючи яскравими стрічками й червоним намистом. От докладний опис святкового одягу дівчини:

“Мотря одяглася в зелену спідницю, у червону запаску, підперезалася довгим червоним поясом… взулася в червоні чоботи, надягла гарне намисто…”.

Кожна дівчина для заміжжя мала свою скриню, де берегла придане. Залежно від добробуту сім’ї розміри скрині і його вміст були різні. Недарма Кайдашиха на смотринах з радістю дивилася на багату скриню Мотрі й зневажливо розглядала вбоге “скарб” Мелашки. Адже кожна свекруха хотіла взяти собі в будинок не тільки добру помічницю, а й найбагатшу з дочок. Чудовою старовиною віє від українських обрядів, українських звичаїв. Тут і смотрини, і сватання, і весілля. І запрошення до стола, що повторюється тричі, і частування, і навіть чарка горілки, яку потрібно випити до дна, щоб не залишати на сльози. Так і тече за чаркою розмова. А яка мелодійна українська мова, які чудові приказки, які говорять на смотринах: “Даруй же, боже, нам і нашим дітям вік довгий і щасливий, щоб ти, моя доня, була здорова, як вода, щоб скрасила мій будинок, моя втіха, як зозуля садочек…” А коли ж святкували весілля, те “чотири дні грала музика, чотири дні пили й гуляли гості”. Український народ уміє працювати, уміє й гуляти! А будинку які ошатні: біленькі, “підперезані внизу червоною призьбою”, а поруч – садочек.

Кожна українська сім’я дбайливо саджала плодові дерева, вирощувала їх, доглядала за ними. Недарма “густі високі вишні зовсім закривали від вулиці вікна й стіни”. Україна славилася своїми вишневими садами й мальовничими будинками. Українці поважали й свою господарку – землю, тому що вона кормила їх, дарувала їм свої плоди. Тому й б’ються Кайдаши за землю, за дерева, за господарство, адже це їм потрібно, щоб вижити, щоб прокормити більшу сім’ю. Селяни вірили в Бога, часто ходили в церкву. Старий Кайдаш навіть постится “дванадцять п’ятниць на рік”, хоча це й не заважає йому відвідувати шинок. Трагічно закінчується його пияцтво: утопився він, незважаючи на те, що постился у святу п’ятницю, тому що з’явилися йому чорти, які й привели до ріки. Не допомогла й знахарка Палажка, що вимовляла Кайдашу цю “хворобу”. Народ вірив у те, що нашіптуванням можна відвести “чортів”, повернути здоров’я й любов. Українське селянство було марновірне, але одночасно мало святу щиру душу й прагнуло до чистоти, духовності, як, наприклад, Мелашка: “Як не пустите мене (у Київ помолиться), те я, здається, умру”.

Доля не завжди дарує щасливі дні. І українська доля не завжди була лагідною матір’ю для українського народу. Проте, українці не розчарувалися, не забували про свої вічні звичаї, не втратили свою культуру. А хто забув, то нехай прочитає чудову повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Зображення українського побуту і звичаїв у повісті “Кайдашева сім’я” Хоч минуло більше століття, але ім’я видатного українського письменника І. Нечуя-Левицького не забуто. Та й як можна забути, коли його твори й досі приносять читачам насолоду, розповідаючи про кохання та ненависть, ворожнечу та мир, радість та горе селян! А головне, я ніби опиняюся у самому селі і можу зблизька роздивитися...
  2. Зображення українського побуту та звичаїв у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” В творі Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” правдиво висвітлено український побут та звичаї. Завдяки автору ми й сьогодні можемо уявити, яким було життя селян після скасування кріпацтва – коли нарешті люди скинули з себе жахливе ярмо і стали працювати на самих себе. Важливим пріоритетом стає земля. Тому за кожен її клаптик...
  3. Твір на тему – Зображення народного побуту й звичаїв у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Іван Нечуй-Левицький – відомий письменник-реаліс, у своїх творах він змальовував життя кріпаків і заробітчан, інтелігенції та героїв минулого України. Значне місце в його творчості посідає повість “Кайдашева сім’я”. Письменник неначе був свідком тих подій, у повісті ми можемо побачити побут українського села, включаючи навіть інтер’єр хати. Характеризуючи своїх персонажів, письменник...
  4. “Зображення українського побуту і звичаїв у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” “Колосальним всеохоплюючим оком України” назвав Івана Нечуя-Левицького Іван Франко. Творчість письменника справді заслуговує на таку високу оцінку. Нечуй-Левицький зумів подати портрет народу з усіма його позитивними і негативними рисами. З одного боку, – великі моральні потенції народу, а з іншого, – змізерніння натури людини, яка перебуває в несприятливих умовах. Пошуки...
  5. Зображення життя та побуту українського селянства в повісті “Маруся” II варіант … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Шевченко На початку XIX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява прозових творів Г. Квітки-Основ’яненка була продовженням літературного...
  6. Твір Зобpаження укpаїнського побуту і звичаїв у повісті І. С. Hечуя-Левицького Кайдашева сім’я Зобpаження укpаїнського побуту і звичаїв у повісті І. С. Hечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Ціла епоха відділяє нас від того часу, коли жив і твоpив письменник. З давнини лихоліття, з цаpства супостатів беpе початок його твоpчий шлях, а закінчується якpаз на поpозі нашої нової доби. І вже на ціле півстоpіччя твоpи пеpежили...
  7. Зображення селянства у повісті І. Франка “Перехресні стежки” Як часто у різних творах, торкаючись питання про селянство, говорять про Мого бідність, темноту, “забитість”! Але ж це позиція хибна, бо в ній зверхність до простих людей. Саме цього погляду на селянство немає у Франка. Очима головного героя твору Євгенія Рафаловича він бачить мудрість, розсудливість селян, їхня дотепна мова вражає...
  8. Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний співвітчизник Г. Квітка-Основ’яненко, для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленій на народній основі. У своїх...
  9. Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний земляк Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленої на народній основі. У своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця...
  10. Зображення життя і побуту українського селянства в повісті “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний земляк Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленої на народній основі. У Своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця...
  11. Зображення в повісті М. Гоголя “Тарас Бульба” побуту й звичаїв Запорозької Січі Запорозька Січ, дивовижний суспільний лад, відомий світовій науці як козацька християнська республіка, а запорозькі Козаки – бойова сила, сформована на демократичних посадах самим народом. Січ була у всіх на вустах, про неї говорили як про якесь царство волі і права, про неї співали кобзарі, складали пісні й легенди. Це був...
  12. Зображення народного життя у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. С. Нечуй-Левицький збагатив українську літературу творами про українську старовину, детально змальовуючи україн-ш. ку природу, звичаї і побут селян, традиції українців, їхні повсякденні справи. Послідовна розповідь про життя Кайдашів допомагає відтворити в уяві селянську садибу: хату, стайню, хлів, повітку, город, леваду. Автор добре знає життя селян, майстерно відображає деталі оселі....
  13. Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Тебе люди поважають, – Добрий голос маєш. Т. Шевченко Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов...
  14. Зображення життя і побуту українського селянства у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Повістю “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко хотів переконати упередженого читача, що можливості української мови не вичерпуються бурлеском, що нею можна передати відтінки почуттів, розчулити читача та змусити його співпереживати героям. Але завдяки своєму талановитому перу та добрій обізнаності з народним життям письменник виконав ще одне завдання: майстерно змалював селянський побут, українські обряди...
  15. Зображення негативних рис у селянській психології в повісті “Кайдашева сім’я” Справжні знавці народного менталітету, що глибоко розуміли селянську психологію, традиції, побут, ніколи не ідеалізували народ. До таких письменників відноситься вдумливий і спостережливий І. Нечуй-Левицький. Яскраві образи його творів, гумор, детальне відображення повсякденного життя здобули йому багато прихильників як серед сучасних письменникові читачів, так і серед нащадків. Любов до українського народу...
  16. ЗОБРАЖЕННЯ НАРОДНОГО ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ У ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” Без минулого немає майбутнього. Якщо прийняти це за істину, то життя селян, так яскраво змальоване І. Нечуєм-Левицьким у повісті “Кайдашева сім’я”, становить великий інтерес. А ще як врахувати, що у багатьох із нас коріння роду тягнеться саме з села. Життя сільських трудівників споконвіку підпорядковувалося хліборобському циклові – оранці, сіянню, жнивам,...
  17. Зображення життя українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький – класик української літератури, видатний прозаїк-реаліст другої половини XІX століття. Він створив низку високохудожніх оповідань і повістей, у яких відобразив тяжке життя українського народу дореформеного і пореформеного часу. Одним із таких видатних творів письменника є його соціально-побутова повість “Кайдашева сім’я”. У ній І. Нечуй-Левицьким майстерно використана багатюща народна...
  18. Зображення народного життя українців у повісті “Кайдашева сім’я” Без минулого немає майбутнього. Якщо прийняти це за істину, то життя селян, так яскраво змальоване I. Нечуєм-Левицьким у повісті “Кайдашева сім’я”, становить великий інтерес. А ще як врахувати, що у багатьох із нас коріння роду тягнеться саме з села. Життя сільських трудівників споконвіку підпорядковувалося хліборобському циклові – оранці, сіянню, жнивам,...
  19. Зображення українського побуту у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість ” Кайдашева сім’я ” – вершина Творчості І. С. Нечуя-Левицького. За визначенням І. Я. Франка, вона належить “до найкращих оздоб українського письменства”. Згадуючи про свою роботу над повістю, автор писав про те, що в Україні часто трапляються сім’ї, в котрих постійні лайки та сварки; життя в таких сім’ях стає...
  20. Зображення життя й побуту українського селянства Коли читаєш добуток Г. Квітки-Основ’яненки ” Маруся “, здається, що ти побував в українському селі на початку XIX сторіччя, – настільки жваво зображене життя українського селянства. Великий знавець українського фольклору, письменник зумів донести до нас і побут, і звичаї народу, зумів показати дуже образно його свята, радість і горе. Здається,...
Зображення звичаїв селянства в повісті “Кайдашева сім’я”
«
»