Зображення величі й героїзму в п’єсах Кейси
Перші п’єси Кейси написані в 20-і роки. За “Тінню стрільця” (1923) пішли “Юнона й Павлин” (1924) і “Плуг і зірки” (1926). Всі три п’єси присвячені темі національно-визвольної боротьби ірландського народу, але головне в них навіть не тематика, а зображення тих можливостей щиросердечної величі, часом героїзму, які закладені часом у самих скромні й непомітних людях
Постановка п’єси “Плуг і зірки” у дублінському театрі Абатства викликала, голосний політичний скандал. Тому що цькування прогресивного драматурга почалося
Перші п’єси Кейси нерозривно пов’язані з темою ірландського опору, хоча сама боротьба показана безпосередньо тільки в “Плузі й зірках”. Події великого масштабу відбуваються як в “Тіні стрільця”, так і в “Юноне й. Павичі” у буквальному значенні слова за сценою, і лише відзвуки їх доносяться до глядача. У той же час саме ці події визначають трагічні конфлікти в житті простих людей, що виступають діючими липами й героями драматургії Кейси.
Кейси показує важкі умови життя простих ірландців – звичайно міського жителя – безпросвітність і сірість їхнього існування. Щоденність людей, яких зображує Кейси, не викликає в драматурга осуду: він малює її зі смутною іронією, бачить що породжують..її причини, жалує людини, що стали сірим і приземленим в” силу умов його існування
У художній манері Кейси на ранньому етапі його Творчості (1923-1928) сполучалися й перепліталися різні тенденції. Реалістичний початок так само сильно в ній, як і романтичне. Іронія. драматурга ставала уїдливою й гнівної, коли він малював зрадників свого народу, людей своєкорисливих і байдужих до всього, крім маленького особистого благополуччя (Шильдс в “Тіні стрільця”, Питер Флинн в “Плузі й зірках”). Але Кейси був м’яким гумористом, коли показував непомітних на перший погляд, але прекрасних душею “маленьких людей”, які під впливом обставин ставали справжніми героями (Минни в “Тіні, стрільця”, Юдона в “Юноне й Павлині”). Позитивний персонаж ранніх п’єс Кейси – це незмінно людина, під впливом життєвих обставин здійснюючий скромні, але від цього не менш прекрасні подвиги, що виявляє в рішучу хвилину мужність і велич душі, йому раніше зовсім не властиві. У цьому змісті показова вже перша п’єса драматурга “Тінь стрілка”. Час дії-1920 рік, тобто розпал боротьби ірландських республіканців проти англійських поневолювачів. Але ірландські патріоти б’ються за сценою, тільки відзвуки цієї боротьби зрідка доносяться до глядача. А на сцені з усіма прозаїчними подробицями відтворюється непримітний побут ірландської міської бідноти. Немає начебто ні піднесених страстей, ні більших конфліктів. Скромна робітниця Минни закохується в Дево-рена, що поселились у комірці міщанина Шильдса й сЪебе, що видає, за республіканця, змушеного ховатися від поліції. Але Минни приймає його за героя, причому захоплюється не так самим Девореном, як героїчною видимістю, що кружляє їй голову,- “тінню стрільця”, а не тим, хто Деворен вдействительности.
Шон Кейси, що малював героїку боротьби свого народу, із сумом міркував і про пороки багатьох ірландців. Так, він не приховує їхні схильності до порожньої мрії й хвастощів (звідси образ Де-ворена). Реалізм драматурга позначається саме в цьому правдивому розкритті різноманіття характерів, породжених важкою обстановкою ірландської дійсності. Романтичні мотиви виступають там, де сам Кейси починає мріяти про краще життя, малює тих, хто самозабутньо, служить своїй мрії, часто навіть не уявляючи собі ясно шляхи її реалізації
Цей мотив – причому сильней і явственней – проходить у п’єсі “Юнона й Павлин”. Як і в “Тіні стрільця”, тут показаний побут дублінських міщан. Дія відбувається в тривожні часи громадянської війни. Скромна трудівниця Юнона, на якій тримається весь будинок, протиставляється ледареві й чоловіку-п’яниці-чоловікові, прозваному Павлином, і синові, що таємно віддає батьківщину. Знову проста й нічим начебто не примітна жінка у хвилину випробування проявляє більшу стійкість, мужність і щиросердечну велич
Юнона – одночасно й реалістичний образ, і символічний. Контраст тут, як і у всіх ранніх п’єсах Кейси,- один з основних прийомів драматурга. Іншим його прийомом виступає сполучення трагічного з комічним. Майже фарсові, гротескні сцени переміняються іншими, у яких звучать трагічної інтонації
(2 votes, average: 3.00 out of 5)