Зображення селян у збірці Івана Тургенєва “Записки мисливця”

Схожі твори:

1. Зображення поміщиків і селян у збірці “Записки мисливця” Збірка нарисів “Записки мисливця”, завдяки якій ім’я І. С. Тургенєва стало широко відомим у літературних колах, вийшла 1852 року. Книга викликала широкий суспільний резонанс. О. Герцен писав: “Ніколи ще внутрішнє життя поміщицького будинку не виставлялось у такому вигляді на загальне висміювання, ненависть і зневагу”. Ці слова найбільше стосуються оповідань “Бурмістр”...
2. Зображення селянського життя в “Записках мисливця” И. С. Тургенєва В 1852 році “Записки мисливця” И. С. Тургенєва выш-чи окремим виданням і відразу ж звернули на себе увага. Як точно помітив Л. Н. Толстой, істотне зна-чение й достоїнство “Записок мисливця” насамперед у тім, що Тургенєв “зумів в епоху кріпосництва ос-ветить селянське життя й оттенить її поетичні сторони”, у тім, що...
3. Людина й природа в циклі “Записки мисливця” Тургенєва Душою Росії, жшой, поетичної, виявляється в книзі Тургенєва природа. По точному визначенню Г. А. Млявого, це “стихія не тільки автономна, але й пануюча, вона підкоряє собі людини й формує його внутрішній мир”1. Кращі герої Тургенєва не просто зображуються на тлі природи, вони виступають, по суті, продовженням природних стихій, людською їхньою...
4. “Записки мисливця” Тургенєва У вивченні “Записок мисливця” давно зложилися свої стійкі традиції. Коли ми говоримо про антикріпосницький зміст книги, те згадуємо оповідання “Бурмистер”, міркуючи ж про поетичну її стихію, зупиняємося на “Співаках”, “Бежине лузі”, “Побаченні”. Звичайно, у книзі Тургенєва є незрівнянні викривальні й унікальні поетичні сторінки. Але – чине губиться при такім посторінковому...
5. Природа як головний герой повістей циклу “Записки мисливця” Росіянин письменник И. С. Тургенєв – автор замечатель-ных романів і оповідань – провів своє дитинство в име-нии матері Спасском-Лутовинове, що располага-лось у живописнейшем місці Орловської губернії. “Я народився й виріс в атмосфері, де панували подзатыльни-ки, щипки, стукалки, ляпаси та інше, – вспоми-нал письменник. – Ненависть до кріпосного права вже тог-так...
6. Образ оповідача в “Записках мисливця” И. С. Тургенєва 1. Унікальність “Записок мисливця”. 2. Події й герої нарисів. 3. Оповідач як діюча особа Усяка людина є історія, не схожа ні на яку іншу. А. Каррель Кожна людина – це цілий мир, цілий Всесвіт. У циклі нарисів і оповідань “Записки мисливця” И. С. Тургенєв показав життя простих людей, взаємини селян...
7. Людські типи на сторінках “Записок мисливця” И. С. Тургенєва 1. Тургенєв – письменник-реаліст. 2. Герої нарисів і оповідань. 3. Психологічної характеристики Кожний улаштований по-своєму, і немає людини, що був би закінченим лиходієм. Немає й таких, хто сполучив би в собі всі достоїнства: красу, стриманість, розум, смак і вірність. Кожний гарний по-своєму, і важко сказати, хто ж дійсно краще. М....
8. Записки мисливця: Бежін луг Розповідь починається описом чудового літнього ранку. Автор полює в лісах. Настріляв дичини, він до вечора вирішує повертатися додому, але в наступила темряві втрачає дорогу і виходить до Бежина лузі, де вбачає багаття, а навколо нього селянських дітей, які прийшли в нічний. г Виганяти перед вечором і приганяти на ранковій зорі...
9. Записки мисливця: Хорь та Калінич Разюча різниця між зовнішністю і побутом мужиків Орловської і Калузької губерній. Орловський мужик малий ростом, сутулуватий, похмурий, живе в осикових хатинка, ходить на панщину і носить постоли. Калузький оброчний мужик мешкає в просторих соснових хатах, високий, дивиться сміливо, особою чистий і білий, торгує і у свята ходить у чоботях. Полюючи...
10. Записки мисливця: Касьян з Гарною мечі Автор повертається у возі з полювання. Шлях перетинає траурний поїзд: священик і мужики з оголеними головами несуть труну. У народі вважається, що зустріти на дорозі небіжчика погана прикмета. Через деякий час візник зупиняється, повідомляє автору, що у їх вози зламалася вісь, і додає, що за супроводжуючим труну бабам дізнався, кого...
11. Зображення російського селянина в добутках І. С. Тургенєва й Н. А. Некрасова Для розкриття теми можна використовувати кілька оповідань зі збірника “Записки мисливця” І. С. Тургенєва й добутки з різних періодів творчості Н. А. Некрасова: з першого періоду – вірша “У дорозі” (1845), “Забуте село” (1855), “Школьник” (1856), “Міркування в парадного під’їзду” (1858), “Пісня Еремушке” (1859); із другого періоду – поеми “Мороз,...
12. Зображення життя й побуту селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У творах, написаних російською та українською мовами, письменник відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX століття. Наслідуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й...
13. Зображення селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Видатну роль у становленні нової української літератури зіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У добутках, написаних російською й українською мовами, письменник відобразив ряд важливих рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних шарів українського суспільства кінця XVІІІ – початку XІX століття. Успадковуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й...
14. Майстерність зображення настроїв людини у збірці Тичини “Сонячні кларнети” Павло Тичина – видатний український поет, публіцист, перекладач, учений. Враження дитинства, яке пройшло серед народу, наснажували першу пісню поета співчуттям до людини, що працею здобуває свій хліб. Уже в перших творах Тичини, які виявляють пристрасну любов поета до людини і природи (“Розкажи, розкажи мені, поле…”, “Ви знаєте, як липа шелестить…”,...
15. Образи селян у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Багато майстрів слова є в українській літературі. І одним із них виступає творець української побутової повісті Іван Нечуй-Левицький. Як яскраво описує він українську природу, українське село і людей, які мешкають у цьому селі. У повісті “Кайдашева сім’я” автор так майстерно створив своїх персонажів, що вони, ніби живі, сходять зі сторінок...
16. Герой роману И. С. Тургенєва “Рудин” В образі Рудина Тургенєв розглядає історію так званого “зайвої людини”. Р. підготовлений цілим поруч героїв попередніх творів Тургенєва: Андрій Колосов (“Андрій Колосов”), Олексій (“Переписка”), Яків Пасинків (“Яків Пасинків”) і ін. Але фігура Рудина набагато значніше всіх попередніх образів. Тургенєв неодноразово відзначає суперечливість свого героя: ентузіазм, бажання діяти в ім’я досягнення...
17. “Трагедія переселення галицьких селян до Канади за новелою В. Стефаника “Камінний хрест” Василь Стефаник є геніальним українським письменником, котрий помітно виділявся серед інших. Надзвичайно високу оцінку таланту цього письменника давали Леся Українка та Іван Франко. Його новелу “Камінний хрест” вони відзначили як таку, що бере за душу. У своїх творах Стефаник змальовує людей, котрі страждаючи, безсилі щось змінити. Новела “Камінний хрест” є...
18. Твір на тему – Образи селян у повісті М. Коцюбинського “Fata morgana” Боротьба селян проти гнобителів наперелодні та під час революції 1905 р. вплинула на розвиток літератури кінця XIX – початку XX ст. Відомий письменник Михайло Коцюбинський у повісті “Fata morgana” реалістично зобразив життя селян, їхні мрії, надії. Основним героєм повісті є бідняцьке селянство, яке вимагає справедливості до себе. Бідні люди неспроможні...
19. Селянська тема в “Записках мисливця” – основа загального життя з її силами й стихіями Ця книга відкриває 1860-е роки в історії російської літератури, передбачає їх. Хоча із зовнішньої сторони це збірник оповідань і нарисів, внутрішній його мир глибоко епичен по своїй природі. Це не тільки й не стільки книга про російське селянство, скільки книга про російський національний характер, про живі й мертві стихії життя,...
20. Твір по романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” Роман І. С. Тургенєва “Батьки й діти” відбив суспільну атмосферу, що зложилася напередодні селянської реформи 1861 року, коли в Росії з’явилася разночинная інтелігенція. Це були люди, що вийшли з небагатих шарів суспільства: лікарі, священики, дрібні чиновники. Це покоління “дітей” було настроєно надзвичайно критично до досвіду й соціальної діяльності дворян-лібералів 40-х...