Зображення робочого страйку в повісті Івана Франко “Борислав сміється”
Славний український письменник Іван Якович Франко – син свого знедоленого народу. Він пройшов тернистими шляхами й був щирим радником робочого люду. Саме в повісті “Борислав сміється” відобразився часовий шар, коли письменника зацікавила ідея марксизму, коли він ознайомився з добутками К. Маркса й Ф. Энгельса. Спостерігаючи за життям робітників у світлі прочитаного, Іван Якович виступає проти недооцінки ролі трудівників у русі протесту на Галичині. В 1880 році після другого арешту автор пише повість непокори й друкує її. Згодом погляди
На безконтрольну вогневу стихію була схожа боротьба народу на Західній Україні. Першою іскрою в повісті можна вважати нещасний випадок при закладці каменю для новобудови пана Леона. Він викликав ще й інші іскри – скиба цегли, що летів з натруджених рук у пана Германа Гольдкремера. Темні Хмари несправедливості й утиски згущалися над головами безправного люду. Усе сильніше клекотала в
Этого не могли зрозуміти брати Басараби і їхні побратими. Вони лише знали: “так не повинне бути”. Трудівники самі не усвідомлювали своєї сили, не вірили в неї. Жили, не знаючи нічого про “великий ріст работничьей спільності”, про те, що інші робітники організовуються для великої боротьби. І от, випадково потрапивши в бідний будинок Матия, Бенедя Синиця перейнявся їхнім болем. Він, “… дуже був вразливий…, хоч і чужий біль”. Положення цих сірих, знедолених людей стурбувало Бенедю. Трудівники Борислава були самотніми у своїй безвихідності й несправедливості й не спілкувалися з робітниками з інших міст. Бенедя влився в ряди побратимів, але відразу визначив своє місце фразою, що буду “Вашим побратимом, але не сліпим знаряддям вашої волі… Буду думати разом з вами над тим, є чи вихід з величезної, всенародної несправедливості!” “Колишній дрогобицкий муляр” уже мав досвід об’єднання людей. Він у суперечках із братами Басарабами, в організації каси взаємодопомоги увесь час доводив, що “громада – великі люди”. І тому радить залучати до робочого братерства більше людей, указуючи їм головну мету. І зароджується в Бенеди Синиці ідея організованого протистояння: “Якби всі ці тисячі людей зговорилися разом: не будемо працювати, поки нам плату не додадуть”. Він знав, він вірив, він переконував. Тому й обрали Синицю проводирем, що постійно радився з товаришами, хотів пізнати істину, незважаючи на впевненість у правильності вибраного шляху. Згуртованість людей одних поглядів і професії виглядає в повісті дуже природно. Автор тонко й образно порівнює побратимське коло з вуликами бджіл
Наступає й у бджіл час, коли “бджоли-робітниці якось таємниче шепотяться між собою…Хто його знає, що таке готується в бджолиному царстві?” Таке ж, дотепер небачене в Бориславі, відбувалося й із трудівниками. Відродилася між людьми якась дружність, один заступався за інший при виплатах, при жидових лайках. І кривдники сперечалися, але відступали. Побратими пішли до громади, щоб слова змогли одержати ще більшої рушійної сили й вилилися в спрямовану лаву вогню, що спопеляє й очищає землю від паразитів. Брати Андрусь і Сеня Басараби, Стасюра, молодий Прийдиволя, Матий, хоча на початку й виступають як стихійні борці проти несправедливості, але під впливом розумних доказів і роздумів Бенеди Синиці тепер усе разом понесли іскорки до робочих людей, щоб згуртувати їх для організованої боротьби проти тих, хто забирає їхнього життя. І от, зрештою, вистражданий багаття – страйк! Може, не зовсім уміло складене багаття, але він розгорівся, запалав
Іван Франко у своїй повісті дуже реалістично й оптимістично зобразив робітників як суспільну організовану силу. Довів на яскравих прикладах, що відсутність досвіду революційної боротьби в Галичині не могло не привести до помилок, до поразок страйку. Але добуток не несе песимізму. Залишається із трудівниками і їхнім проводирем Бенедей Синицею віра, твердість. Своїм твором Іван Якович зумів показати переваги організованої боротьби над стихійними спалахами протесту й дуже повно зобразив розбіжності між пролетаріатом і буржуазією завдяки образам простих робітників і багатіїв-кривдників
(1 votes, average: 5.00 out of 5)