“Живе, граціозне, пластично-тонке зображення природи” (М. Некрасов) (за поезією Ф. Тютчева “Я знаю в праосені пору…”) KITC, Й. В. ГЕТЕ, Г. ГЕЙНЕ, Е. СЕТОН-ТОМПСОН, ДЖ. Р. КІПЛІНГ, АЛКМАН, М. ЛЕРМОНТОВ, МАЦУО БАСЬО, Ф. ТЮТЧЕВ – ПРИРОДА I ЛЮДИНА
5 клас
ПРИРОДА I ЛЮДИНА
ДЖ. KITC, Й. В. ГЕТЕ, Г. ГЕЙНЕ, Е. СЕТОН-ТОМПСОН, ДЖ. Р. КІПЛІНГ, АЛКМАН, М. ЛЕРМОНТОВ, МАЦУО БАСЬО, Ф. ТЮТЧЕВ
“Живе, граціозне, пластично-тонке зображення природи” (М. Некрасов) (за поезією Ф. Тютчева “Я знаю в праосені пору…”)
Кожна пора року прекрасна по-своєму. Але творчі натури чомусь особливо полюбляють осінь. Може, тому, що вона милує око своїм золотавим блиском, величним різнобарв’ям спокійних кольорів та відтінків. Про осінь писали багато постів. Серед них і російський майстер слова Федір Іванович
Є у поета вірш, який не може не сподобатися. Це – “Я знаю в праосені пору…”. За допомогою слів поет відтворює дивовижну красу осені. Він змальовує період, який називають “золотою осінню”. Природа стоїть, наче зачарована, в золотих шатах, повітря бринить свіжістю і прозорістю, а вгорі пролітає легка павутина бабиного літа. І народжуються дивовижні рядки:
Я знаю в праосені пору,
Таку коротку і ясну.
Повітря чисте, день прозорий,
І вечір зве в далечину.
(Переклад Ю. Клена)
Звичайно, восени завжди усі сумують за теплим літом. Але у вірші Ф. Тютчева не відчувається
Не чути птиць, повітря захололо,
Далеко ще до перших сніжних хуртовин,
Блакить прозора й тепла ллється з височин
На стомлене і тихе поле.
(Переклад Ю. Клена)
Та вже стає ледь відчутним холодний подих матінки-зими, яка тихенько наближається. Тому й хочеться насолодитися благодаттю, спокоєм, величчю природи.
Автор неодноразово підкреслює незримий зв’язок людини з природою. Адже восени люди, зібравши урожай, теж відпочивають, готуються до майбутніх польових робіт.
Спокійний, розмірений настрій вірша спонукає до роздумів, до бажання поринути в осінню тишу і милуватися цією незбагненною красою.