Життя та доля Мольера
Життя й доля Мольера понад триста років викликають інтерес, тому що життя людини талановитої, яка зробила крок далеко за межі свого часу. Яким далеким здається нині 1622 рік, коли в сім’ї особистого оббивальника короля народився Жан-Батіст Поклен, якого потім увесь світ знатиме під літературним іменем Мольєр. Чи любили батьки Жолде? Мабуть, так, бо віддали навчатися до привілейованого навчального закладу – Кермонського колежу. Там він оволодів латиною, бо учні на перервах мали говорити лише латиною, пізнавши класику. Біографи стверджують,
Адже син сумлінно вивчився, отримав диплом. Батьки ж хотіли йому добра, щоб усе було не гірше, як в усіх. Та майбутнього драматурга вже вела доля. Це доля митця, людини вільної, талановитої, мислячої. Він не міг піти проти долі, бо, може, для того він і народився. Може, батькам було б легше змиритися з тим, що Жан-Батіст став актором, якби в нього одразу виходило б легко. Та ні. Ось молодий актор відкриває
У цей час він почити писати п’єси та ставити їх. Він навчався у самого життя й був добрим учнем. Тому й закономірним був його успіх, коли 1658 року трупа Мольєра прибула до Парижа й одержала право залишатися в столиці. Хай попереду ще було багато праці, випробувань, боротьби із заздрісниками, але це був шанс на успіх, і він ним скористався.
Багатогранна й різноманітна творчість Мольєра. Минули століття, а його Твори крокують сценами світу, вражаючи красою і правдою. Життя земної людини і доля митця поєдналися у кожному рядку його великих творів, які читаємо й нині.