Життя і смерть дрібного чиновника за повістю М. Гоголя “Шинель”

Реалізм і романтизм у творчості М. Гоголя. Стиль М. Гоголя особливий, він полягає у поєднанні реального і романтичного, навіть містичного. У його повістях “Миргород”, “Вечори на хуторі біля Диканьки” ми бачимо яскраве, реалістичне зображення українського села, козацького життя і водночас – зображення містичних персонажів. Улюбленцями читачів стали відьма Солоха, Чорт, Панночка, Вій. Життя і смерть дрібного чиновника за повістю М. Гоголя “Шинель”. У цій повісті також можна знайти поєднання реалістичного й містичного. Життєпис

Акакія’Акакійовича Башмачкіна вражає правдивістю зображення, викликає жалощі та співчуття.

Чому він – Акакій Акакійович? Чиновник, про якого розповідає М. Гоголь, такий дрібний, нікчемний, нікому не потрібний, що він не може мати якесь гарне ім’я героя чи переможця. Про те, як йому давали ім’я, Гоголь розповідає зі співчуттям: мали назвати Трифілієм, Дулою чи Вархасієм, тож мати його обрала ім’я батька, Акакій. Акакій – означає “непоганий”, що, само собою, добре. Але ж він – Акакій Акакійович! Зрозуміло, що життя з таким іменем буде не дуже вдалим, добре, якщо “непоганим”.

Акакій

Акакійович – дрібний чиновник. Акакій Акакійович відчуває себе зовсім нікчемною, ницою людиною. Він усього боїться, заробляє дуже мало грошей, йому не вистачає ‘їх навіть для нормального людського життя: будь-яка неочікувана ситуація стає для нього катастрофою. Так стало і з його шинеллю, яку всі його співпрацівники називають нищівним словом “капот”. Тільки повна непридатність цього “капота” змушує Башмачкіна замовити нову шинель. Весь час, поки він відкладав на це гроші у спеціальну шухлядку, потім чекав, поки шинель пошиють, був для нього найщасливішим у житті, бо в нього з’явилася ціль. Здійснення мрії, володіння шинеллю робить Башмачкіна гарнішим, але розгубленим: він задоволений, але не знає, що робити далі. А далі його життя стає суцільною катастрофою. Його граг бують, він у розпачі, подає скаргу чиновникові, який вимагає, шрб усе було по формі… Розгублений і знесилений, Башмачкін просто захворів і помер. Нікчемне життя нікчемної мурахи у людському мурашнику.

Історія Значної Особи. Чиновник, генерал, до якого звертався Акакій Акакійович, хоча й вищий від Башмачкіна посадою, а все ж таки – такий самий дрібний. Не посадою – душею. Через свою пиху він не бачить нічого навколо себе – тільки відображення самого себе у дзеркалах під час репетиції постави та командного голосу. Він гримає на цього зомлілого і дивного чиновника, не розуміє, навіщо той прийшов. Він збирається отримувати від життя тільки задоволення – хоча б у вигляді повного володіння дружиною, ще “знайомою”, Кароліною Іванівною та двома синам і дочкою. Пізніше, зрозумівши, що його бездушна поведінка призвели до смерті Башмачкіна, йому ввижається його привид. Кінець історії фантії точний: привид Башмачкіна перестає з’являтися тоді, коли отримує геїн ральську шинель…

Гоголівський “сміх крізь сльози”. Гоголівські герої такі яскраві, такі реаимії що читач плаче і сміється разом з письменником. З нього насміхаються усі чиновники, його зневажають вищі поем довці. Образ ницого Башмачкіна викликає швидше жаль і співчуття. Гоголь навчає нас: подивіться уважно, можливо, поруч із вами також є свій Башмачкін? Можливо, ви у змозі йому допомогти?..


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Життя і смерть дрібного чиновника за повістю М. Гоголя “Шинель”