Історія створення повісті “Шинель” – ПОВІСТЬ “ШИНЕЛЬ”. ГУМАНІСТИЧНИЙ ПАФОС ТВОРУ

ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ

§ 7. ПОВІСТЬ “ШИНЕЛЬ”. ГУМАНІСТИЧНИЙ ПАФОС ТВОРУ

Історія створення повісті “Шинель”

Повість “Шинель” Гоголь створював тоді, коли вже почав утілювати могутній задум поеми “Мертві душі”. За часів Гоголя серед чиновників були популярними “анекдоти” – розповіді про різні життєві випадки, ситуації. Гоголь неодноразово використовував подібні розповіді як сюжети своїх творів. Поема “Мертві душі” теж постала з анекдотичного випадку, який стався з одним чиновником. У Гоголя

було надзвичайне вміння: бачити в малому – велике, у смішному – трагічне, у буденному – найважливішу ознаку часу.

Близько 1839 року йому розповіли анекдот “про чиновника, який краде шинелі”. Тоді ж Гоголь почав писати повість, але задум довго не знаходив відповідної форми втілення. Робота з перервами тривала три роки, аж поки не набула свого остаточного вигляду.

Позиція автора у творі

Те, що одному здається дріб’язком, набуває протилежного значення для іншого. Гоголь завжди виходив з положення, що кожна людина має свою цінність, своє призначення. Саме ця авторська позиція стає підгрунтям

будови твору.

В анекдоті, що ліг в основу сюжету, є одна дивна річ: чиновник помер через утрату шинелі. Виходить, що людське життя і шинель виступають як рівноцінні явища, а можливо, шинель ще й перевищує своєю цінністю. Як митець, Гоголь не тільки не може пристати на таку думку, а й засобами мистецтва доводить протилежне.

На сторінках його творів чимало людей не тільки щоб звичайних, а наче й зовсім мізерних, незначних. Але ці люди викликають читацькі почуття, їх жаліють, їм співчувають, врешті-решт обурюються, і вони стають значними: вони отримують право на наші почуття, перестають бути порожнім місцем, “діркою на людстві”. Саме така метаморфоза відбувається з героєм повісті “Шинель”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Історія створення повісті “Шинель” – ПОВІСТЬ “ШИНЕЛЬ”. ГУМАНІСТИЧНИЙ ПАФОС ТВОРУ