Роль образу жінки у романі. (Кожна жінка втілює в собі риси того часу, в якому живе. Завдяки їй ми дізнаємося, що було в характері жінки на першому місці – любов чи корисливість. Які риси характеру жінки далекої давнини притаманні нашій сучасниці.) Леді Ровена – холодна аристократка. (Красуня, непорушна, наче статуя, Королева Краси на турнірі. Айвєнго кохає величну Ровену. Вона нічого не робить задтя нього. Вона розуміла, шо Айвєнго мріяв про Ребекку, але й знача, що їм р^зом ніколи не бути – різне соціачьне походження. Вона, незважаючи на
свою холодність, ревнувала Айвєнго до Ребекки, бо знала, що навіть у шлюбі з нею він пам’ятатиме Ребекку.) Ребекка – дочка Ісаака із Йорка. (Неперевєршєна красуня, юдейка, дочка з народу. Це вона виходила хворого Айвєнго. Вона добре запам’ятала уроки Міріан. найкращої лікарки її країни. Вона власноруч обмиває рани Айвєнго, умовляє батька, щоб лицар перебував у їхньому домі. Старий Ісаак розумів, що лицар Айвєнго не може перебувати в домі юдея, але погодився, не відмовив дочці. Ребекка кохає Айвєнго, а він кохає її. Це він виходить на турнір із Бріян де Буагільбером, щоб врятувати від страти чудову жінку.)
Полонянка Ульріка. (Майже божевільна Ульріка нагадує, що і в ній ще живуть почуття честі й гідності. Колись Фрон де Беф узяв її у полон. Нікого з рідних у неї нема. З нею поводяться, як із рабинею. Це вона влаштовує пожежу в замку й впускає до нього воїнів з лісу – сподвижників народного месника Локслі.) Жінка – втілення щирості й кохання. (Жінка підкреслює кращі риси тих чоловіків, які знаходяться поруч. Жіночі образи несуть на собі відбиток свого часу.)