Жести й мовлення
Ритмічні жести пов’язані з ритмікою мовлення. Понаблюдайте за виступаючими по телебаченню, подивитеся, що як часто говорить у такт мовлення розмахує рукою
Ритмічні жести підкреслюють логічний наголос, уповільнення й прискорення мовлення, місце пауз, тобто те, що звичайно передає інтонація. Вимовте, наприклад, прислів’я: Говорить, що воду цідить; Строчить, як з кулемета, супроводжуючи їх ритмічними жестами
Вимовляючи перше прислів’я, ми робимо трохи вповільнений рух рукою в праву сторону. При цьому й голосні звуки вимовляються
Указати можна поглядом, кивком голови, рукою, пальцем (вказівним, більшим), ногою, поворотом тіла
Деякі вказівні жести мають умовний характер. Так, коли мовець показує собі на груди – ліворуч, де серце, говорячи: “У нього отут (жест) нічого ні”, те зрозуміло, Мова йде про безсердечну, байдужу людину
Бувають випадки, коли розшифровка жесту визначається ситуацією. От кілька прикладів:
Іде лекція. Один зі слухачів, піймавши погляд іншого, показує пальцем місце на руці, де носять годинники. Догадалися, про що він запитує? Він хоче довідатися, що годину
Інша ситуація. Асистент лектора робить йому той же знак, але жест уже рівнозначний словам: “Час минув. Настав час закінчувати лекцію”.
Нарешті, цей же жест може означати: “Поквапся! Прийшов час іти”.
Вказівний жест рекомендується використати в дуже рідких, необхідних випадках, коли є предмет (або наочне приладдя), на який можна вказати. А тепер проведемо експеримент. Задайте тому, хто перебуває зараз поруч із вами або близько від вас, питання: “Що таке кручені сходи й брижі на воді?” У відповідь почуєте: “Це сходи от така (робиться обертовий рух правою рукою по вертикалі). А брижі… (хвилеподібний рух рукою по горизонталі)”. Задавайте це питання кому завгодно й скільки завгодно раз, і ви переконаєтеся, що майже все без жесту не можуть обійтися, хоча вже й не так складно дати словникову дефініцію (тлумачення): кручені сходи – сходи, що йдуть спіраллю, гвинтоподібно; брижі – незначне коливання водної поверхні, а також легкі хвилі від такого коливання. Але жест наочніше, він як би зображує предмет, показує його, тому й віддається перевага жесту, що називається образотворчим. Образотворчі жести з’являються у випадках: – якщо не вистачає слів, щоб повністю передати подання;
– якщо одних слів недостатньо за якимись причинами (підвищена емоційність мовця не володіння собою, незібраність, нервозність, непевність у тім, що адресат все розуміє);
– якщо необхідно підсилити враження й впливати на слухача додатково й наочно.
Однак, користуючись образотворчими жестами, потрібно дотримувати почуття міри: не можна цими жестами підмінювати мова слів. Ви, безсумнівно, не один раз були в театрі, на концерті, дивилися виступ акторів по телебаченню. Згадаєте, як вони жестикулюють, закінчуючи виступ, прощаючись із публікою. Найчастіший жест – уклони, як символ подяки за теплий прийом, за оплески. Або, коштуючи на авансцені, актор широко розводить руки в сторони, як би містячи у свої объятья сидячих у залі. Використається ще такий жест: руку (руки) притискають до грудей і низько кланяються. Цей жест символізує серцеве відношення, любов актора кзрителям.
Інша картина. Передача КВВ. Ведучий Олександр Маслюків представляє суддів. Один, коли називають його, встає, повертається до сидячим у залі, робить кивок головою; іншої піднімає обидві руки нагору, з’єднує долоні й погойдує руками; третій кланяється; четвертий привітно махає рукою. Такі жести умовні й називаються вони символічними
Деякі з них мають цілком певне значення. Наприклад, схрещені руки вказують на захисну реакцію. Руки, заведені за голову, виражають перевагу. Руки в боки – символ непокори. Обхопити руками голову – ознака неприємності або лиха
Символічний жест нерідко буває характерний для ряду типових ситуацій. Так, існує жест граничності (категоричності) – шабельне відмахування кистю правої руки. Він супроводжує вираження: Ніколи не погоджуся; Ніхто не знав; Ніде ви не знайдете; Це зовсім ясно; Абсолютно не про цьому
Жест інтенсивності – рука стискується в кулака (варіант: два кулаки). Він використається, коли говорять: Він дуже завзятий; Яка вона вперта; У ньому відчувається така зібраність, активність; Честолюбна він страшно.
Відомий також жест відмови, заперечення – відразливі рухи рукою або двома руками долонями вперед. Цей жест супроводжує вираження: Ні, ні, немає! Не треба, не треба, прошу вас; Ніколи, ніколи туди не поїду?
Жест протиставлення, антонимичности – кисть руки виконує рух у повітрі “там” і “тут”: Прийшли й молод і старі; Нема чого туди – сюди ходити; Одне вікно на північ, інше на південь. Годяться ослони й більші й маленькі
Жест роз’єднання, розподібнення – долоні розкриваються, “роз’їжджаються” у різні сторони: Це зовсім різні прийоми; Це треба розрізняти; Ми це роз’єднали; Вони розійшлися; Брати роз’їхалися
Жест об’єднання, додавання, суми – пальці з’єднуються в щепоть або з’єднуються долоні рук: Вони добре спрацювалися; Дуже вони підходять друг до друга; Ми з вами вміємо знаходити контакти; А якщо разом це покласти? Давайте з’єднаємо зусилля; Тільки об’єднавшись, можемо перемогти
(2 votes, average: 4.00 out of 5)