Зеров Микола Костянтинович Параду
І
По чорних днях, прожитих у чаду
І сповнених труда і неспокою,
Враз яблуком запахне над горою
І усміхнеться власне Параду.
Прославмо ж вечора легку ходу
Над метушнею денною легкою,
Зорю, розлиту повінню німою,
Сухий ковил і вроду молоду.
Тому, хто сам як вечір сутеніє,
Хто нидіє в камінній летаргії,
Твій подув, Параду, благословенен;
Він гладить оксамитною рукою
Обличчя нам, він виправляє крен,
Він кличе жить хвилиною легкою.
29.08.1931 ІІ
Та як нам жить хвилиною легкою,
Коли такий на пам’яті
Речей, обставин, люду і примар
Ліг і лежить нестерпною вагою?
І як нам крен направити з тобою,
Коли щодня погроза і удар,
І пилу впав на душу сірий шар,
І все значиться смутком і нудьгою?
І як чуття пустити буйну рощ,
Коли їм кригою грозиться дощ –
Вони слабі, без хати, без покрова;
Коли спадає мла, немов хижак,
А ця на бруку знайдена підкова –
Єдиний добрий на майбутнє знак.
11.12.1931 ІІІ
Ще вчора думка мовила твереза:
Горнись і щулься – он зима іде;
Все, що було недавно молоде,
Вже обтинають невблаганні леза.
А нині – як сонетна антитеза
Тепло і радість день новий веде,
А проти сонця золото руде
На спаді віт розвішала береза.
Прозорий жовтень радісно вступив
Між стовбурів, оградок і хрестів,
Розкиданих на жовтому узбоччі, –
І, мов весною, по ливних дощах
Стоїть у росах, відновитись хоче
Брунатний лист на паркових кущах.
24.10.1931 ІV
Цегляний цоколь, і залізні грати,
І напівтемний монотонний трам
Товаришать солодким нашим снам
Про супокій самітної кімнати.
І що сумніш на холоді блукати,
То все принадніший стає Сезам,
Де сута радість усміхнеться нам
Без перебоїв, ганджу і утрати.
А вітер злий у відповідь на те
По мерзлій груді порохом мете
На привиди намріяного раю.
І думка в чорний потрапляє слід:
Так мандрівник, що в тундрі замерзає,
Усе тропічний бачить краєвид.
12.12.1931.
Схожі твори:
- Зеров Микола Костянтинович Визначний літературознавець пореволюцінної України, блискучий і відважний критик та полеміст, лідер славетної плеяди поетів, званої “неоклясиками”, першорядний майстер сонетної форми і незрівнянний перекладач античної поезії. Народився 26 квітня 1890 року у місті Зіньків на Полтавщині. Батько його Кость був учителем, також займав посади в системі народної освіти. Микола Зеров учився...
- Творча індивідуальність письменника (Микола Зеров) …Вони йшли до нас довго і трудно – крізь фальсифікації, недоброзичливу упередженість або й просто замовчування. Але нині очевидно, що спадщина Розстріляного Відродження – то джерело нашого натхнення, частка нашої культури та історії. Не знаючи їх, неможливо зрозуміти себе…Він уже здобув визнання як критик, як літературознавець, як перекладач, проте лише...
- Київські “неокласики”. Микола Зеров Неокласики – група українських поетів та письменників-модерністів початку ХХ століття. На відміну від інших груп, “неокласики” не дбали про своє організаційне оформлення й не виступали з ідейно-естетичними маніфестами. Проте їхня присутність у літературному житті була досить вагомою, що позначилося не лише на творчому рівні, а й під час літературних дискусій...
- Барка Василь Костянтинович Океан Уже за мною голубині сестри, Кигичучи, мов сон, витають; Як море все на віщім перехресті, Та все спливає в сиву тайну. Чого це незриданні зграї кружать Без сонця до мого чола? Нас доля – як не стали ще подружжя – Вже океаном розвела… Вже досвітом на глибині відчаю, Де риза...
- Барка Василь Костянтинович Судна дорога I Дві неділі, дві вінечні долі, Над гризню гармат рідніли. Хоч від гілки віолет медовий Близько брався до одвірків. Грішник, де з навал незваних танків Близять розблиски в розбої, – Став: стріляйте! а не згоден знати Тьми з неправди гробової. І калікою з обжинків крови, Дотерпівши смерть, як прірву, Звівся...
- МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ – Микола Петрович Трублаєвський У нарисі “Живий герой дітей” відома українська письменниця Оксана Іваненко розповіла про анкетування, проведене у 1930-ті роки серед читачів дитячих бібліотек. На запитання анкети “Ким ти хочеш бути?” один хлопчик відповів: “Миколою Трублаїні”. Чому ж він так відповів? Мабуть, тому, що в дитинстві майже всіх часто тягне до пригод та...
- Альохін Павло Костянтинович – характеристика літературного героя Альохін Павло Костянтинович – головний герой, є також персонажем оповідання “Агрус”, де дається його портрет: “…Чоловік років сорока, високий, повний, з довгим волоссям, схожий більше на професора чи художника, ніж на поміщика “. Закінчив університет, і хоча, як він каже, з виховання білоручка, а з нахилам кабінетний людина, тим не...
- Жолковский Олександр Костянтинович Жолковский Олександр Костянтинович (р. 1937) – літературознавець, лінгвіст, есеїст, прозаїк. В 60-70-і рр. – представник Московско-Тартуской семиотической школи. Емігрував у США. У цей час – професор славістики Університету Південної Каліфорнії. Автор статей структуралістського й постструктуралистского характеру, а також книги “”Блукаючі сни” і інші роботи” (М., 1992; 2-і, доп. изд. –...
- Василь Костянтинович Барка(Очерет) ‘ я – Василь Костянтинович Очерет) АВТОБІОГРАФІЯ 16 липня 1908 – село Солониця: дата і місце народження. Село невелике, примітне тільки старовинною церквою, валами – рештками козацького табору Северина Наливайка – та широкими солончаками поблизу: звідти в час біди люди, приходячи за десятки верст, брали “ропу” замість соли; можливо, так...
- МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ. ДОЩ ІЗ КРАПЛІ ПОЧИНАЄТЬСЯ Мета: ознайомити учнів з віршем Миколи Сингаївського “Дощ із краплі починається”; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; учити визначати головну думку прочитаного; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Урок читання починаємо, Гарного настрою всім бажаємо. Те що...
- МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ – Микола Григорович Фітільов 13 грудня 1893 р. в селі Тростяниці (тепер Сумщина) в сім’ї вчителів народився Микола Григорович Фітільов. Навчався він у початковій школі, гімназії, з 6-го класу якої був виключений за участь у революційній організації. 1916 р. воював на фронтах Першої світової війни, був членом дивізійної ради солдатських депутатів. 1919 р. у...
- Вінграновський Микола Степанович Станси 1 Люблю я думать. Я люблю Очима тишу цілувати, Коли, як в тихому гаю, В душі урочисто і свято. І грона кращих почуттів, Налитих мужністю й стражданням, Нести в твій дім і сподіванням Поїти серце в забутті. 2 Степліло літечко… степліли Веселі дні веселих літ – І світ піймав мене…...
- Чорна райдуга – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Скорочено Не дівчина, не мати, не сестра – Богине віри і добра богине… Блискуча маско віри і добра! Ваш крик, і крок, і кров для мене гине. Та що лукавить? В серці я на “ви” Ще із думками вашими, з тривогою, Із гудзиками вашими, підлогою І з люстрою під стелею весни....
- Скорочено ТРІЙКА – МИКОЛА НЕКРАСОВ МИКОЛА НЕКРАСОВ ТРІЙКА Чом ти пильно зориш на дорогу, Без веселих подружок стоїш? Мабуть, серце здіймає тривогу – І лице спалахнуло ясніш. І чому поспішаєш хапливо, Хочеш трійку догнати мерщій?.. Щоб на тебе, струнку і вродливу. Задивився корнет молодий. Задивитись на тебе не диво, Покохать тебе кожен не пріч: В’ється...
- Микола Некрасов Вірші у перекладі М. Рильського Микола Некрасов Вірші Перекладач: М. Рильський Джерело: З книги: Максим Рильський. Твори у двадцяти томах. Том п’ятий. Поетичні переклади. К.:Наукова думка, 1984 В дорозі Скучно! Скучно!.. Поштарю меткий, Ти б розвіяв тяжку мою скуку! Заспівай-но мені щось про вік молодий, Про рекрутський набір і розлуку; Чимсь химерним мене посміши, Де...
- Микола Куліш – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Микола Куліш (1892-1937) Микола Гурович Куліш народився 6 грудня 1892 року в селі Чаплинка на Херсонщині в бідній селянській родині. Початкову освіту М. Куліш здобув у школі того ж села в 1901 – 1905 роках. 1909 року він закінчив у містечку Олешки (тепер Цюрупинськ) училище та вступив...
- Микола Куліш (1892-1937) Микола Гурович Куліш народився 6 грудня 1892 року в селі Чаплинка на Херсонщині в бідній селянській родині. Початкову освіту М. Куліш здобув у школі того ж села в 1901 – 1905 роках. 1909 року він закінчив у містечку Олешки (тепер Цюрупинськ) училище та вступив до приватної гімназії. 1913 року в...
- Вінграновський Микола Степанович Вечірнє Чорніє повітря… Шляхи засиніли, Гойднулися квіти пахучими снами, Натомлені села вечеряти сіли Під грушами, вишнями і небесами. І, тихий туман пригорнувши до себе, Вечеряє поле піснями з долин, Над селами й полем вечеряє небо, Вмокаючи в ріки хлібини хмарин. І серце вечеря своїм сподіванням, І думка-порадниця мріями свіжими, Вечеряють очі...
- Скорочено СОЛОВЕЙКО – МИКОЛА КОСТОМАРОВ Зелений сад, зелений сад, Зелена могила! Зелений сад вдяга весна, Могила забриніла! Як грано слухать, коли вніч Маленький соловейко В квітках затлямка, засвистить Так приязно, любенько! А тут вони ведуть танок! Хто гласи їх розлічить? Хто передом із їх іде? Хто зорі перелічить? Той на тополі, ті в кущах, Ті...
- Микола Вороний – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Микола Вороний (1871-1938) Микола Кіндратович Вороний народився 24 листопада 1871 р. на Катеринославщині в сім’ї дрібного торгівця. Через півроку його родина* переїхала до Харкова. Навчався М. Вороний у Харківському, пізніше – Ростовському реальному училищах,...