Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Завжди будьмо українцями

Завжди будьмо українцями

Немає в людини нічого милішого за Батьківщину, за свою рідну землю! Де хто народився та провів дитячі роки, до тієї землі прив’язується він усією душею своєю на все життя. А хто змушений відірватися від Батьківщини, той завжди мріє про неї як про найбільшу святість. Чимало людей, помираючи на чужині, просять покласти їм у домовину хоч грудочку рідної землі.

Народ наш має свою землю. Цю землю ми повинні любити всією душею й берегти її. Адже рідна земля – це найкраще й наймиліше, що має окрема людина чи окремий народ. Щастя народу, його життя

й розвиток можливі тільки на рідній землі. Туга за нею збільшується, коли доля заносить нас далеко й надовго від неї.

Рідна земля – як рідна матінка, що вміє потішити й приголубити нас. От чому ми звемо Україну ненькою й любимо її понад усе.

Де б ми не перебували – чи вдома, чи на чужині, – ми повинні скрізь свято зберігати все рідне, українське, зобов’язані не цуратися нічого свого.

Тільки належно виховуючи дитину в сім’ї й навчаючи її змалку своєї віри, своїх звичаїв і своєї мови, можна виховати українську дитину, щоб вона стала справжнім сином чи донькою українського народу та повновартіс-ною

людиною. А вже до того, що дитина одержить у родині, дадуть свого і школа, і церква

Пам’ятаймо: кожен, хто пристає до чужого, своїм там ніколи не стане і щасливим ніколи не буде. Тому кожна українська родина має віддати всі свої сили на те, щоб зробити нашу молодь українцями!

Велике значення у вихованні всієї родини, а особливо дітей, молоді взагалі має національне оздоблення оселі. Це обов’язок усіх батьків, а передусім – кожної матері. Ми повинні завжди дбати, щоб дім наш виглядав по-українському. Нехай українські вишивки прикрашають усе, як було в нас у рідному краї: наш одяг, постіль, столову білизну тощо. Вони оповивають душу родини теплом і спокоєм. Мати, яка пильнує за всім цим, скоро бачить наслідки такого національного утримання дому – родина її міцнішає, діти виростають свідомими свого. А це – найбільше щастя для кожного батька чи матері.

О Бов’язок кожної матері – по-українськи проводити в своєму домі свята – Різдво, Великдень тощо. Потрібно нічого не забувати зі свого національного, щоб свято справді створило тепло для всієї родини, а особливо до молоді.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Будьмо добрішими! У слові “добрий” – рідний, слов’янський Корінь. Він пов’язаний не тільки із сучасним поняттям доброти. Згадаймо, як часто зустрічається це слово в російській народній поезії, у творах російських письменників і поетів. “Добрий молодець”, “добрий кінь”, “добрі справи”, “добрі люди” і т. д. Могутні добрі молодці захищали країну і народ від...
  2. “Пушкін – завжди відкриття й завжди таємниця” (С. Гейченко) …Благоговіючи богомільно Перед святинею краси. А. С. Пушкін Олександр Сергійович Пушкін… Здається, немає більше близького й зрозумілого росіянинові серцю поета. Але Олександр Сергійович не був би тим Пушкіним, якби не ніс у своїй Творчості вічну таємницю, що хочеться зрозуміти, розгадати саме тобі. Пушкіна в кожного свій. Він умет увійти другом...
  3. Будьмо допитливими В Україні є міста, назви яких схожі кінцевою частиною, а словники фіксують написання цих частин не однаково. У чому ж річ? Десь закралася помилка? Поміркуймо разом. Сімферополь, Севастополь, Овідіополь, Мелітополь у кінцевому закритому складі мають о, хоча, здавалося б, за законами граматики, мали б закінчуватися на – піль, як Тернопіль,...
  4. “Неможливо завжди бути героєм, та можна завжди залишатися людиною” Я погоджуюся із цим твердженням. Та для початку потрібно розібратися із визначеннями “герой” та “людина”. Як на мене герой – це персона, яка вчинює якісь грандіозні та неймовірні вчинки. Персонаж, якого не соромно показати по телевізійним каналам. Особа, якою можна пишатися. Така людина робить вчинки, які не під силу іншим:...
  5. У житті багатьох молодих людей рано чи пізно настає пора, коли вони покидають родину і починають самостійно будувати свою нову сім’ю. А є такі, що живуть з батьками до останнього дня, не завжди в злагоди. Який де варіант кращий? і У житті всіх молодих людей рано чи пізно настає пора, коли їм треба вирішувати одно з найскладніших у своєму житті питань – яким чином будувати своє життя вдалі та яке місце в цьому майбутньому житті буде відведено батькам? Усі ми, як кажуть, родом з дитинства, а дитячі спогади майже...
  6. Місце ратним подвигам було завжди (“Слово о полку Ігоревім” та “Пісня про Роланда”) Чи знайдеться у нас в Україні хоча б одна людина, яка не читала “Слово о полку Ігоревім”? Мабуть, ні. Належить ця пам’ятка давньоукраїнській літературі XІІ ст. “Пісня про Роланда” зображує події VІІІ ст., але була знайдена теж у XІІ ст. і належить до французького народного епосу. Перед нами – два...
  7. “Марнославство! Це завжди наше “я”. Чи згодні ви з цим твердженням? Ці слова належать одному з героїв Оноре Бальзака – Гобсеку. Гобсек – герой однойменної повісті. Його ім’я стало загальним, як символ нестримного прагнення до накопичення. Пристрасть до накопичення привела Гобсека наприкінці життя майже до божевілля. Лежачи на смертному одрі, він чує, як десь недалеко покотилися золоті монети, і намагається їх...
  8. Місце ратним подвигам було завжди (за творами “Слово о полку Ігоревім” та “Пісня про Роланда”) Чи знайдеться у нас в Україні хоча б одна людина, яка не читала “Слово о полку Ігоревім”? Мабуть, що ні. Належить ця пам’ятка давньоукраїнській літературі XII ст. “Пісня про Роланда” зображує події VIII ст., але вперше була знайдена теж у XII ст., і належить до французького народного епосу. Перед нами...
  9. Твір Місце ратним подвигам було завжди (“Слово о полку Ігоревім” та “Пісня про Роланда”) Місце ратним подвигам було завжди (“Слово о полку Ігоревім” та “Пісня про Роланда”) Чи знайдеться у нас в Україні хоча б одна людина, яка не читала “Слово о полку Ігоревім”? Мабуть, ні. Належить ця пам’ятка давньоукраїнській літературі XII ст. “Пісня про Роланда” зображує події VIII ст., але була знайдена теж...
  10. Місце ратним подвигам було завжди (за народними творами “Слово о полку Ігоревім” та “Пісня про Роланда”) “Слово о полку Ігоревім” – пам’ятка давньоукраїнської літератури XII ст. “Пісня про Роланда” зображує події VIII ст., але вперше була знайдена теж у XII ст. і належить до французького народного епосу. Перед нами – два факти з історії різних країн. Але вони мають однакову основу. Що ж об’єднує ці дві...
  11. У житті завжди є місце подвигам Цей недільний червневий ранок Василь Петрович і його син Олександр вирішили провести на окраїні міста, на березі невеликої річечки з вудками. Верталися з риболовлі уздовж берега ріки в гарному настрої, незважаючи на невеликий улов. Сонце ласкаво світили, його промені, відбиваючись у ріці, блискали. Чувся спів птахів і звуки голосів дітей,...
  12. Вибір є завжди Вибір є завжди Кожна людина рано чи пізно у своєму житті стикається з вибором, від якого залежить все її подальше існування. А іноді і доля багатьох інших людей. І не має значення, звичайна ти людина чи обранець небес. Найблагороднішому із безсмертних – титану Прометею, довелося уяснити це сповна. Матір’ю Прометея...
  13. У ЖИТТІ БАГАТЬОХ МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ РАНО ЧИ ПІЗНО НАСТАЄ ПОРА, КОЛИ ВОНИ ПОКИДАЮТЬ РОДИНУ І ПОЧИНАЮТЬ САМОСТІЙНО БУДУВАТИ СВОЮ НОВУ СІМ’Ю. А Є ТАКІ, ЩО ЖИВУТЬ З БАТЬКАМИ ДО ОСТАННЬОГО ДНЯ, НЕ ЗАВЖДИ В ЗЛАГОДІ. ЯКИЙ ВАРІАНТ КРАЩИЙ? У житті більшості молодих людей настає такий час, коли їм треба вирішувати одне з самих складних у своєму житті питань – як побудувати своє життя в подальшому та яке місце в ньому виділити взаємовідносинам із своїми батьками? Незважаючи ні на які перешкоди кожна людина усе життя пам’ятає своє дитинство, яке...
  14. “У сміливих щастя завжди є” (за твором І. Багряного “Тигролови”) Роман Івана Багряного “Тигролови” став одним із кращих в українській літературі твором пригодницького жанру. Але авторові нічого чи майже нічого не повелося видумувати, адже багато описаних у романі подій він пережив сам. Друзі Івана Багряного запам’ятали його непосидючим, запальним. Юрій згадував: “З’являвся він несподівано – бушував, лаяв весь світ і...
  15. У сміливих щастя завжди є (за романом І. Багряного “Тигролови”) До щастя ми йдемо, стежину прокладаєм. А поруч стільки ж, хто очікує чудес. Проте, чи знайдемо його, ніхто не знає, Та шлях проторений – і дух, мов храм, воскрес… Протягом усього свого життя людина йде назустріч своєму щастю. Хтось наближається до нього розміреною, виваженою ходою, не поспішаючи. Хтось придивляється навколо,...
  16. “Чи завжди сміливі мають щастя?” (образ Григорія Многогрішного у романі І. Багряного “Тигролови”) У житті людини іноді настає така мить, коли виникає бажання зупинити щоденний рух подій та замислитися над сенсом усього, що відбувається навкруги й у власній душі. Світом правлять дві сили – сили Зла і сили Добра. Не тільки світ є ареною боротьби цих стихій, найзапекліша і найголовніша війна відбувається в...
  17. Чи завжди людина буває в гармонії з природою? З первовіку наш народ – хлібороб. Щоденна важка праця коло землі навчила його тонко відчувати навколишнє середовище, дала ключі до порозуміння з Маті-‘р’ю-Природою. Вслухаючись у природні ритми, праукраїнець творив свою власну неписану книгу знань про світ і його закони. Не все нам сьогодні зрозуміле, а дещо на початку третього тисячоліття...
  18. Поезія – це завжди неповторність Мудрими людьми мовлено, що нація як така не Існує без пасіонаріїв, безкомпромісних поетів величного творчого качала, без людей, які уособлюють совість, цвіт усього народу. Слава Богу, наш народ має такий цвіт. Але як нещадно побивано його у всі – хоч як не роззирайся – часи. Кривава лапа монстра тоталітаризму завжди...
  19. “У сміливих щастя завжди є” (“Тигролови”) Історична тема в нашій літературі – це незабутні сторінки української історії. Письменники України в різні часи й епохи оспівували історичні події, їхніх героїв – мужніх українських проводирів. У романі И. Багряного “Тигролови” реалістично описані події часів сталинизма, тому що самому письменникові довелося пережити й насильницьку колективізацію, і голодомор, і репресії....
  20. Чи буде квітень, як завжди дарунком весняної здоби, чи славним іменем біди ми назвемо його – “Чорнобиль”? Кажуть, що на світі нема нічого випадкового, усе заплановано й обдумано перед Вищим Розумом. До мене часто приходить думка, що назва Чорнобиль теж не випадкова. За якісь страшні провини людства саме в цю місцевість прийшло чорне лихо, щоб розлитися полином по “нашім раї на землі”. Воно змією вповзло в життя...
Завжди будьмо українцями
«
»