Засвіт встали козаченьки – ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ Скорочено
Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі.
Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися Та за свого миленького Богу помолися.
Стоїть місяць над горою. Та сонця немає, Мати сина в доріженьку Слізно проводжає.
– Прощай, милий мій синочку, Та не забувайся, Чрез чотири неділеньки
Додому вертайся!
– Ой рад би я, матусенько, Скоріше вернуться, Та щось кінь мій вороненький В воротях спіткнувся.
Ой Бог знає, коли вернусь, У яку годину.
Прийми ж мою Марусеньку Як рідну дитину.
Прийми ж
– Яка ж би то, мій синочку,
Година настала. Щоб чужая дитиночка За рідную стала?
Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі…
Коментар
Авторство пісні “Засвіт встали козаченьки” приписують легендарній піснярці з Полтави Марусі Чурай. Донька козацького полковника тяжко переживаючи загибель батька, почала складати пісні, в яких виявився незвичайний поетичний дар. З її піснями козаки ходили в похід, набиралися сили духу й відваги. У пісні “Засвіт встали козаченьки” говориться