Засудження людських вад у байках Івана Крилова
Байки І. А. Крилова – прекрасна школа спостережень життя, явищ, характерів. Байки зацікавлюють і динамічними сюжетами, і зображенням характерів дійових осіб, зокрема тварин, комах, птахів. Однак тварини, комахи і риби у байках, за влучним висловом І. Франка, “одною бровою підморгують на людей”. Тож кожна прочитана байка викликає у людини роздуми. Читаючи байку “Дем’янова юшка”, розумієш: Історія, яку розповідає автор, зовсім не про конкретних Дем’яна та Фоку й не про юшку та надмірну гостинність. Дем’ян уособлює такі риси, як нав’язливість,
Невміння працювати спільно, дбаючи про загальну справу, а не про власні уподобання, уособлюють персонажі байки “Лебідь, Щука й Рак”. Останній рядок цієї байки – “Та тільки віз і нині там” – став крилатим висловом. Іноді за допомогою цих слів характеризують стан справ людини, яка не здатна завершити розпочате. Байка допомагає зрозуміти: перш ніж узятися за якусь справу, треба добре зважити і свої можливості, і можливості своїх спільників.
Невігласів і неуків викриває І. А. Крилов у байці “Мавпа й окуляри”. Деякі люди дуже схожі на персонажа байки: не здатні зрозуміти якесь явище, вони заперечують або забороняють його.
Чимало дійових осіб байок І. А. Крилова ніби прийшли з народних казок. Їхні “характери” добре відомі, але автор створює такі ситуації, в яких розкривається їхня сутність.
Лисиця – персонаж багатьох казок. Цей образ використовують, коли треба зобразити хитрість, лукавість. У байці “Ворона і Лисиця” саме хитрощі допомагають Лисиці заволодіти шматком сиру. Але байка засуджує не лукавість і хитрощі, а підлабузництво і тих, хто вірить будь-яким словам, аби тільки вони були приємними.
Отже, байки І. А. Крилова викривають різні вади людських характерів і навчають мистецтву жити гідно.