Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Засудження лицемірства, крутійства сільської верхівки в образах виборного і возного

Засудження лицемірства, крутійства сільської верхівки в образах виборного і возного

Вже майже два століття минуло з того часу, як Іван Котляревський написав п’єсу “Наталка Полтавка”. Але і сьогодні вона “продовжує лунати на сцені дивно милими піснями”, і сьогодні є актуальними ті проблемі, що знайшли відображення в цьому творі.

Конфлікт п’єси має побутовий характер, але основа його – соціальна. Наталка не може одружитися з Петром через його бідність, проте й відмовляє возному, бо не хоче потрапити в матеріальну залежність від нього. Втіленням соціальної несправедливості у творі є возний Тетерваковський

та виборний Макогоненко: які змальовані автором у комічному, але одночасно й викривальному плані.

Тетерваковський за походженням дворянин, але займає низьку посаду – він возний, тобто типовий чиновник повітового суду, що розвозить різні папери, виставляє на продаж майно тих, хто заборгував. Будучи людиною “освіченою”, він складає людям позови, скарги, не забуваючи за це брати “винуждениї

Подарочки” – хабарі. До хабарів він ставиться як до чогось звичайного, і щиро обурюється, що уряд забороняє брати “взяточки”. Возний за визначенням Миколи, – “юриста завзятий і хапун такий,

що із рідного батька злупить”. Не проминає він нагоди збагатитися і за рахунок державної казни. Для того, щоб підкреслити своє становище та “освіченість”, він вживає у своїй мові заплутані конструкції, що насичені канцеляризмами і старослов’янізмами. Навіть залицяючись до Наталки, він не може їх позбутися. Його почуття до дівчини не щире, скоріше це бажання домогтися володіння нею, як”движимим і недвижимим іменієм для душі”. Як життєве кредо, що відображає моральні принципи і низький духовний рівень возного, звучить перероблена ним пісня Сковороди:

Всяк, хто не маже, то дуже скрипить,

Хто не лукавить, то ззаду сидить.

Лицеміром, хапугою і казнокрадом зображено возного у творі. Навіть добродушність і схильність до жарту не піднімають його в очах односельців. Споріднену душу возний знаходить в особі виборного Макогоненка, типового заможного селянина, що правдами і неправдами здобув посаду дрібного урядовця. Відповідно до свого становища він стоїть на боці панів, з цих позицій він ставиться до бідняків, стосовно яких вживає вульгарну і лайливу лексику, чим демонструє свою зневагу і ворожість до них, влучно схарактеризував виборного Микола: “міг би бути добрим чоловічком”, “так біда – хитрий, як лисиця, “де не посій, там і уродиться, і уже де і чорт не зможе, то пошли Макогоненка, зараз докаже”.

Типових представників сільської верхівки змалював Іван Котляревський в образах виборного і возного. Типових через їх хабарництво і крутійство, лицемірство і бажання нажитися за чужий кошт.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Образ Виборного Макогоненко в п’єсі “Наталка Полтавка” І. Котляревського Так само колоритно, сатиричними рисами змальований у п’єсд і виборний Макогоненко – представник сільської влади. “Хитрий, як лисиця, і на всі сторони мотається, де не посій, там і уродиться…” – каже про нього дотепний Микола. Та й возний характеризує Макогоненка як людину, яка вміє “увернутись: хитро, мудро, недорогим коштом”. А...
  2. Любов Возного – почуття щире чи корисливе? Найбільше почуття, що є в серці людини, – кохання. Коли воно зароджується, то і світ здається прекраснішим, і небо блакитнішим, і люди привітнішими. Воно може змінити людину, зробити її щасливою. Кохання приходить нежданно. Може, і возного Тетерваковського воно застало зненацька, коли він вперше побачив Наталку. Возний сам зізнається: “Так знай...
  3. Образ Возного в п’єсі “Наталка Полтавка” І. Котляревського Возний – сатиричний образ судового чиновника, який автор розкриває, викриваючи потворні суспільні явища – хабарництво, здирство, шахрайство, знущання над простими людьми тощо. Він характеризує возного вустами Миколи як “юриста завзятого і хапуна такого, що і з рідного батька злупить”. Цей образ є дещо шаржованим, але цілком реалістичним. Мова возного є...
  4. ПРЯМУЮЧИ РІЗНИМИ ШЛЯХАМИ ДО ОДНІЄЇ МЕТИ – Засудження жаги до збагачення, зрадливості, підступності в образах пірата Сілвера та його поплічників Уроки зарубіжної літератури 6 клас Урок 56 ПРЯМУЮЧИ РІЗНИМИ ШЛЯХАМИ ДО ОДНІЄЇ МЕТИ Тема: Засудження жаги до збагачення, зрадливості, підступності в образах пірата Сілвера та його поплічників. Немає у нас обов’язку, який би ми так недооцінювали, як обов’язок бути щасливим. За гроші люди примушені платити свободою. Р. Л. Стівенсон Мета:...
  5. Образ виборного також розкривається засобами реалістичної типізації Терпилисі й Наталці, любить пожартувати. Проте справді він інший. Микола слушно викриває його хитрість, удавану доброту. Діла виборного розходяться з його словами. Це передусім виявляється в його ставленні до Наталки, яка розуміє, що Макогоненко “до всей біди привідця”. Він наговорює Терпилисі й Наталці на Петра, хоч нічого про нього не...
  6. Зображення козацької верхівки у романі Пантелеймона Куліша “Чорна Рада” У творчій спадщині Пантелеймона Куліша справедливо виділено його роман “Чорна Рада”, як найбільш самобутній, оригінальний Твір і як перший укр. національний роман. Це – історико – соціальний за жанром твір, над яким письменник працював ще у 1 половині 40-х років, саме тоді, коли формувався молодий укр. рух, зростала національна самосвідомість...
  7. Зображення козацької верхівки і простих укр. у романі Пантелеймона Куліша “Чорна Рада” У творчій спадщині Пантелеймона Куліша справедливо виділено його роман “Чорна Рада”, як найбільш самобутній, оригінальний Твір і як перший укр. національний роман. Це – історико – соціальний за жанром твір, над яким письменник працював ще у 1 половині 40-х років, саме тоді, коли формувався молодий укр. рух, зростала національна самосвідомість...
  8. Осуд обмеженості, лицемірства, кар’єризму та міщанства у повісті “Людина” Людина – це творіння не лише природи, а й суспільства, в якому вона живе. Отже, навколишнє середовище має великий вплив на формування характеру, поведінки та вчинків людей. Ольга Кобилянська у своїй повісті “Людина” майстерно показала інтелігенцію середнього достатку глухого провінційного містечка. Ще на початку своєї розповіді вона ніби запитує: чому...
  9. Головні образи п’єси “Наталка Полтавка” У п’єсі “Наталка Полтавка” І. Котляревський змальовує життя українського селянства повно і багатогранно. Проте зауважимо, що для-цього він обрав сюжет, у якому діє зовсім небагато персонажів. Але майстерне поєднання цікавого сюжету, актуальних проблем морально-етичного та психологічного характеру і прекрасних яскравих постатей головних дійових осіб роблять драму довершеним зразком української драматургії,...
  10. Утвердження сили народного духу і викриття нікчемності панівної верхівки у поемі І. П. Котляревського “Енеїда” “Енеїда” І. П. Котляревського з’явилася у той час, коли на українських територіях царської Росії розформовувались козацькі слобідські полки, нищилися рештки автономії після зруйнування Катериною II Запорозької Січі. У дискусіях про український народ переважала шовіністична російська думка про те, що немає такого народу, що це лише плем’я без своєї мови і...
  11. Поєднання типового та індивідуального в образах повісті “Кайдашева сім’я” Одне з найпочесніших місць в українській літературі належить Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому. Зі сторінок його творів ми дізнаємося про життя тогочасного села, про звичаї народу; створене письменником сплетіння різноманітних людських характерів породжує живу тканину його романів і повістей. У повісті “Кайдашева сім’я” розповідається про родину Омелька Кайдаша, про звичаї і порядки...
  12. Що я дізнався про шиття сільської бідноти з оповідання Остапа Вишні “Перший диктант” Що я дізнався про шиття сільської бідноти з оповідання Остапа Вишні “Перший диктант” Є письменники, які залишаються тільки у своєму часі. Нащадки їх мало читають, а то й не згадують зовсім. Твори Остапа Вишні мають іншу долю – нам їх цікаво читати. Так, прочитавши оповідання Остапа Вишні “Перший диктант”, я...
  13. Викриття лицемірства та егоїзму буржуа (за новелою Г. де Мопассана “Пампушка”) Гі де Мопассан цілком слушно вважається одним із найоригінальних письменників-психологів. Головною рисою його світогляду був філософський і соціальний песимізм. Людина, на думку Мопассана, – це недосконала істота, яку не можуть виправити ні революції, ні реформи. У новелі “Пампушка” тему франко-пруської війни розкрито через звичайний побутовий анекдот. Після окупації Нормандії ворожими...
  14. Осуд обмеженості, лицемірства, кар’єризму, міщанства у повісті “Людина” Людина – творіння не лише природи, а й суспільства, в якому живе. Отже, оточуюче середовище має великий вплив на формування характеру, поведінку і вчинки людей. Ольга Кобилянська у своїй повісті “Людина” майстерно схарактеризувала інтелігенцію середнього достатку глухого провінційного містечка. Перш за все, це родина головної героїні Олени. Батько, Епамінондас Ляуфер,...
  15. Осуд обмеженості, лицемірства, кар’єризму, міщанства у повісті О. Кобилянської “Людина” Людина – творіння не лише природи, а й суспільства, в якому живе. Отже, оточуюче середовище має великий вплив на формування характеру, поведінку і вчинки людей. Ольга Кобилянська у своїй повісті “Людина” майстерно схарактеризувала інтелігенцію середнього достатку глухого провінційного містечка. Перш за все, це родина головної героїні Олени. Батько, Епамінондас Ляуфер,...
  16. Давид Мотузка – захисник інтересів сільської бідноти (за романом Андрія Головка “Бур’ян”) У романі “Бур’ян” Андрієві Головку вдалося у відносно невеликому обсязі книги яскраво і правдиво відобразити становище селян у пореволюційний період нашої історії. Твір розповідає про переконання, вагання, роздуми самого автора і його героїв. Все, що відбувалося на селі в той час, Головко описує через призму власного відношення до реалій тогочасного...
  17. Своєрідність героїв сільської прози Василя Шукшина Сільська проза займає одне із провідних місць у російській літературі. Основні Теми, які зачіпаються в романах такого жанру, можна назвати вічними. Це питання моральності, любові до природи, доброго відношення до людей і інші проблеми, актуальні в будь-який час. Провідне місце серед письменників другої половини XX сторіччя займають Віктор Петрович Астафьев...
  18. Зображення сільської бідноти і ставлення її до землі в повісті М. Коцюбинського “Fata morgana” Усе своє життя людина прагне бути щасливою. Вона творить у своїй уяві образ цього щастя. І часто очікування цього великого блага є найкращим, що вона має в житті. У повісті М. Коцюбинського ” Fata morgana ” цей мотив допомагає типізувати персонажів, бо кожен з них є уособлення певних уявлень про...
  19. Важка доля дітей сільської бідноти (За оповіданням А. Тесленка “Школяр”) Миколка, син Прокопа, був дитиною слухняною, сумир­ною та соромливою. “Та ще ж такий чорнобривенький, білолиценький, носок невеличкий, щічки круглесенькі, ще й чубок кучерявий”. А ще дуже подобалося Миколці вчитися: “Страх яке до книжки було: чита, одно чита, а особ­ливо як на урок загадають щось таке – чи про луку, чи...
  20. Засудження загарбницької війни в поемі “Кавказ” Чутливою була душа Тараса Шевченка. Пекучого болю завдавали поетові-гуманісту страждання народу, безмежною ненавистю до гнобителів було сповнене його серце. Саме тому одним з перших залунав голос митця проти воєнних дій російського уряду на Кавказі в XІX столітті. У контексті творів російських письменників, які возвеличували “покорителей Кавказа”, вражаючим протестом сприйнялась поема...
Засудження лицемірства, крутійства сільської верхівки в образах виборного і возного
«
»