Засоби творення гумору та сатири у віршах В. Самійленка. TЛ: гумор і сатира (поглиблено)

УРОК 66

Тема. Засоби творення гумору та сатири у віршах В. Самійленка. TЛ: гумор і сатира (поглиблено).

Мета: поглибити поняття про гумор і сатиру; розвивати навички виразного й вдумливого читання поетичних творів, формувати вміння описувати гумористичні ситуації; виховувати почуття розуміння цінності дотепного, а часом і в’їдливого слова у житті людини.

Обладнання: збірки творів письменника, ілюстрації до них, карта Російської імперії кінця XIX ст.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

1. Перевірка домашнього завдання.

2.

Фронтальне опитування.

– Коли й за яких обставин В. Самійленко почав писати українською мовою?

– Яку вдачу мав митець? Чи позначилося це на його творчості?

– У чому, на вашу думку, полягає причина еміграції В. Самійленка?

– Визначіть тему та основну думку вірша “Патріоти”. Який художній прийом покладено в основу композиції вірша?

– Що таке іронія? З якою метою вона вживається в літературних творах?

II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

1. Виразне читання поезії “Ельдорадо”.

2. Бесіда за питаннями:

– Які думки і почуття викликав у

вас вірш? Яка картина постала у вашій уяві, коли ви його читали або слухали?

– Чому, на вашу думку, твір має таку назву? Що означає слово “Ельдорадо”?

(Довідка. Ельдорадо (ісп. el dorado – золотий) – міфічна країна, багата на золото та дорогоцінне каміння, яку шукали на території Латинської Америки іспанські завойовники. У переносному значенні – країна багатства, казкових чудес.)

– Як жилося людям у казковій країні? Чи хотіли б ви у ній жити? Чому?

– Зверніть увагу на побудову строф вірша. Яку роль відіграє останній рядок кожної строфи?

– Яким рядком завершується твір? На що він вказує?

– Що ви знаєте з уроків всесвітньої історії про Російську імперію у часи, коли був написаний вірш (1886 р.)?

– Як ви гадаєте, чи тільки царську Росію мав на увазі Володимир Самійленко, змальовуючи казкову країну Ельдорадо? Чи можна стверджувати, що в поезії створена універсальна модель тоталітарної держави? Поясніть свою думку.

– Визначіть своєрідність використання зображально-виражальних засобів у творі, дослідіть його ритмо-мелодику. Який художній прийом є визначальним у вірші?

– На ваш погляд, це твір гумористичний чи сатиричний? Обгрунтуйте відповідь.

(Матеріал для вчителя. “Великим успіхом серед студентської молоді у 80-і роки (та й нині) користувався сатиричний вірш Самійленка “Ельдорадо”. Завдяки своїй викривальній спрямованості він став своєрідним студентським гімном. Хоч на початку вірша мова йде нібито про якусь казкову країну, кожний останній рядок строфи спростовує це і недвозначно дає зрозуміти, що автор має на увазі самодержавну Росію:

Десь далеко єсть країна

Пишна, вільна, щастям горда,

Кожний там живе щасливо –

Держиморда, держиморда.

Це ж у Росії лише на словах панували воля, правда, законність, рівність, вшановувалася трудяща людина, виховувалася повага до рідної мови. Насправді ж – за цими красивими й пишними словами крилася жахлива дійсність. Російська імперія була тюрмою народів, процвітала сваволя, несправедливість, національне і соціальне гноблення інших народів:

В тій країні люблять волю,

Всяк її шука по змозі

І про неї розмовляє –

У острозі, у острозі.

Там уряд “блюде” закони,

Дба про всіх, немов про рідних

За провинності ж карає –

Тільки бідних, тільки бідних” (За В. Коломієць).

“Для В. Самійленка – сатирика й гумориста – значно більшу від комічної ситуації вагу має комічне подання певного факту явища. Промовистим свідченням тут виступає “Ельдорадо”. Під іменем легендарної, нібито багатої і щасливої, країни виведено тогочасну самодержавну Росію. Твір побудовано на загалом відомому до того часу контрасті висловлювань… У перших трьох рядках кожної строфи розгортається зумисно піднесене й пишне змалювання усіляких благоденств і свобод мешканців країни, четвертий же рядок, прикликуваний римою від другого рядка, своїм змістом незмінно перекидає всю описувану картину, яка відтак діаметрально переосмислюється в ретроспективі, розкриваючи потворні, гнітючі явища суспільного життя” (За М. Бондар).

3. Науково-пошукове завдання.

– Знайдіть у “Літературознавчому словнику-довіднику” статті про гумор і сатиру, прочитайте їх. Поясніть, що спільного між гумором та сатирою, а чим вони відрізняються.

(Довідка. Гумор (лат. humor – волога, рідина) – різновид комічного, відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах. Гумор не заперечує об’єкта висміювання і цим відрізняється від сатири, для якої характерне цілковите заперечення й різке осміяння зображуваного. Добродушний гумор піддає осміянню здебільшого часткові недоліки загалом позитивних явищ, окремі смішні риси в характері людини. Поняття “гумор” вживається і в широкому розумінні – як взагалі сміх і почуття смішного. Гумор широко представлений у більшості жанрів народної творчості, особливо у народних казках і анекдотах, жартівливих оповіданнях і піснях. Яскраво забарвлені гумором, закоріненим у народну творчість, прозові і поетичні твори І. Котляревського, Є. Гребінки, П. Гулака-Артемовського, Л. Глібова, С. Руданського, В. Самійленка, комедії корифеїв українського театру, фейлетони і гуморески Остапа Вишні, В. Чечвянського, К. Котка, К. Буревія, Мартина Задеки, Ганни Черінь, М. Понеділка. Традиції народного гумору в українській літературі – джерело творчості П. Глазового, Є. Дударя, О. Чорногуза, П. Красюка, П. Осадчука та ін. Повертається в Україну і гумор сміхотворців діаспори: С. Фодчука, Міри Гармаш, Зої Когут, Остапа Зірчастого (Д. Нитченка), Е. Козака та ін.

Сатира (лат. satira, від satura – суміш, усяка всячина) – особливий спосіб художнього відображення дійсності, який полягає в гострому осудливому осміянні негативного. У вузькому розумінні сатира – твір викривального характеру. Сатира спрямована проти соціально шкідливих явищ, які гальмують розвиток суспільства, на відміну від гумору, вона має гострий непримиренний характер. Часто об’єктом сатири є антиподи загальнолюдської моралі, пристосуванці, лицеміри, ренегати і зрадники, явища, які не відповідають естетичному ідеалові. У сатиричних творах широко використовується художня гіперболізація, яка є основою сатиричної типізації, шарж, гротеск. Сатира зародилася в усній народній творчості. Високого рівня досягла в літературі античних часів (Аристофан, Петроній, Лукіан). Розквіт сатири в західноєвропейській літературі пов’язаний з іменами Дж. Бокаччо, Ф. Рабле, Ж.-Б. Мольєра, Дж. Свіфта, Вольтера, Г. Гейне, В. Теккерея, А. Франса, Марка Твена, Б. Шоу, Г. Манна, Я. Гашека та ін. З-поміж українських письменників – Іван Вишенський, Григорій Сковорода, І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, Є. Гребінка, Л. Глібов, Т. Шевченко, І, Франко, Леся Українка, М. Коцюбинський, Лесь Мартович, В. Самійленко, Остап Вишня, В. Винниченко, В. Чечвянський, О. Чорногуз та ін. (Літературознавчий словник-довідник /Р. Т. Гром’як, ЮЛ. Ковалів та ін. – К: ВЦ “Академія”, 1997).

4. Заключне слово вчителя.

– Володимир Самійленко прожив життя як послідовний гуманіст, патріот, як безмежно відданий своєму народові син, який не розміняв золота своєї душі на “п’ятаки мідних правд” і збагатив скарбницю української літератури тривкими художніми цінностями; його творчий досвід став у пригоді багатьом письменникам пізнішого часу.

А “мова його поезії, за словами Івана Франка, – се один великий комплімент будущої національної і літературної мови України, вказівка, куди мусить іти розвій”.

III. Підбиття підсумків.

IV. Домашнє завдання.

Складіть усну розповідь на тему: “Мої враження від поезій Володимира Самійленка”. Підготуйтеся до контрольної роботи за розділами “З української прози” та “Український гумор та сатира”.