Заклик до єднання слов’янських народів у поемі “Єретик”
В двадцятих роках XІX століття в колах передових людей тогочасного суспільства починає поширюватися ідея єднання слов’янських народів. Вперше цю ідею висунули учасники Товариства об’єднаних слов’ян, яке було сформоване у 1823 році. Члени цього товариства мріяли про скасування самодержавно-кріпосницького ладу і об’єднання всіх слов’янських держав у єдину федеративну республіку. Ці ідеї не були чужими і Тарасові Шевченку, свідченням цього є розкриття ідеї єдності слов’янських народів у ряді його творів. Вже в поемі “Гайдамаки”
В період написання цього твору Тарас Шевченко виявив великий інтерес до питань слов’янської єдності. Про прихильність до інших слов’янських народів свідчить те, що прототипом головного героя поеми став видатний чеський просвітитель і натхненник визвольного руху Ян Гус. Митець ненавидів загарбників і завжди був на боці пригнічених.
Автор присвятив поему П. Шафарику – чеському вченому, наукові
На початку поеми виникає метафоричний образ “нової хати”, через який розкривається трагічна доля слов’янських народів:
Запалили у сусіда
Нову добру хату
Злі сусіди…
В образах сусідів автор має на увазі сусідні народи. Далі ці метафоричні образи поглиблюються в образі “сім’ї слов’ян”. Тут вже йде мова про німецьку експансію, що відіграла трагічну роль у житті майже всіх слов’янських народів:
Отак німота запалила
Велику хату. І сім’ю,
Сім’ю слов’ян роз’єдинила…
Виростали в кайданах “слов’янськії діти”, але на тому пожарищі, що розвели німці, тліла “іскра братерства”. У поемі Тарас Шевченко відобразив свою мрію про братерство слов’ян, свої сподівання на те, що ідеї Шафарика матимуть життя і силу.
У присвяті автор увів образ пророка Ієзекіїля, якому, за Біблією, було видіння, що символізувало відродження єврейського народу. Переосмислюючи біблійний сюжет, поет трансформує образ Ієзекіїля і проводить певні аналогії між ним і Шафариком, прославляючи останнього зате, що звів “в одно море слов’янськії ріки”. В образі “слов’янських рік” закладено ідею єднання слов’ян.
У поемі “Єретик” Тарас Шевченко закликає слов’ян покинути ворожнечу і “очі розкрити”; мріє про той час, коли “брат з братом” обіймуться і заговорять один до одного словами “тихої любові”.