Загальна характеристика персько-таджицької лірики
Спільними можна назвати роздуми над сутністю людського буття: проблему життя та смерті, мотив незбагненності світу, плинності земного життя людини, її цінування життєвих насолод як способу приборкати гіркоту та тугу, яку властива людина. Перські лірики часто звертаються до теми втраченої молодості, закликаючи жити теперішнім, цінуючи кожну, мить життя. У східній поезії складається особлива традиція любовної лірики, де образ жінки поетизується, а її я кохання звеличується. Це відбивається і на рівні вишуканих метафор та порівнянь, за допомогою
Основними жанрами персько-таджицької лірики є рубаї, бейти, газелі, “вірші з нагоди”. Схарактеризуйте основні мотиви творчості Гафіза. У своїх поезіях Гафіз традиційно для східної лірики звертається до мотивів швидкоплинності життя, незбагненності навколишнього світу. У його доробку входять твори, які вихваляють велич правителів. У всіх творах простежується місце сприйняття життя. Мотиви земної насолоди переплітаються з мотивами прихованого відчаю через непевність людського буття. Звернення до життєвих нпсолод видається авторові способом позбутись
До яких тем звертається Рудакі у своїх творах? Свої вірші Рудакі присвячує традиційним для східної поезії темам. Окрім них, у його віршах часто простежується мотив туги за тим, що ніколи не верніться: автор створює образ втраченої молодості, звертається до друзів, яких назавжди втрачено. Процитуйте поезії Омара Хайяма, які вам найбільше сподобались. Поясніть свій вибір. Назвіть основні мотиви творчості Омара Хайяма.
У чому особливості зображення природи в китайській ліриці? Для китайської лірики характерне оригінальне зображення природи. Природа постає ніби живою істотою, крім того, навіть сприйняття природи, “спілкування” з нею, на думку ліричного героя, очищує та сприяє вдосконаленню людського духу. Для опису природи китайські поети часто використовують несподівані асоціації. Тобто зображення природи у творах китайських поетів є унікаальними як за формою, так і за змістом.
Твори Ду Фу різноманітні за тематикою, але можна виділити провідні теми, серед яких засудження війни та звеличення мирної повсякденної праці, мотив за батьківщину, тема природи, яка відповідає внутрішній сутності людини і перебуває у беззаперечному духовному зв’язку з людиною. . Із якою біблійною ілюзією пов ‘язаний вірш Ду Фу “Пісня про хліб і шовк” ? У цій поезії поет звертається до теми мирної праці, яку він протиставляє війні. Цей твір можна співвіднести із біблійною метафорою “перекувати мечі на ішла”, тобто від військових дій та здобуття бажаного силою перейти до мирного життя і праці.
Основні мотиви. Філософське осмислення життя, проблеми життя і смерті, оспівування краси почуттів, роздуми над тим, як влаштований світ, сенс життя тощо. Світ видається поетам незбагненним та непізнанним. Життя – набір миттєвостей, кожна з яких втрачається, минає без вороття, звідси – наголошення на необхідності цінувати кожну мить, не нехтувати радощами земного існування, але й не забувати про те, що земний світ – тільки один з етапів існування вічної душі. Глибокий символізм, часто – “шифрування” у подвійних образах суфійської філософії.
Кохання – одне з найкрасивіших почуттів людини. Образність, багатство стилістичних прийомів у описах закоханих. Акцент на філософському боці кохання, на його очищувальній силі. Часто кохання сприймається як єдина можливість уникнути гіркоти життя, те, що робить людину щасливою. Вишукані, оригінальні епітети.
Оригінальність жанрів. Основні жанрові форми – рубаї, газелі, бейти, касиди. Бейт – двовірш. Рубаї – чотиривірш, найчастіше з філософським змістом, особливої структури. Касида – більша за обсягом, складається зі вступу та основної частини. Використовуються панегіричні форми. Окремий жанр – так звані “вірші з нагоди”.
Найвідомішими постатями є Омар Хайям, Гафіз, Рудакі. “Рубаї” – найвідоміший твір Омара Хайяма, це добірка поезій філософського змісту. Плинність та незбагненність світу, земні радощі, краса кохання, проблеми життя та смерті, швидкоплинності земного життя – основні теми. Гафіз відомий насамперед збіркою творів “Диван”, яку упорядкували вже після смерті поета. Туди увійшли близько п’ятисот газелей, рубаї, “вірші з нагоди” та інші твори. У творчості Гафіза – традиційні для персько-таджицької лірики мотивовані, кохання, містичне розуміння світу, сум через швидкоплинність життя. Ліричний герой Гафіза постає у різних іпостасях: він і відлюдник, мудрець, аскет, він і мрійник, романтик, скептик. Ліричний герой поєднує в собі непоєднуване: у деяких творах постає аскетичним, стриманим, у деяких – підвладних внутрішнім суперечностям, обурений на світ та людей, аж до грубощів. Насолода, оспівана у поезіях Гафіза, – засіб відсторонитися від жорстокої гіркої дійсності.
Із усього творчого доробку Рудакі до нас дійшло близько тисячі байтів та дві касиди. Відомо, що Рудакі тривалий час був визнаним поетом, наближеним до еміра (правителя). Але втратив прихильність влади, через що помер на самоті та у злиднях. Створив панегіричні касиди (похвала правителю), звертався до жанрів лірики, елегій, “віршів з нагоди”; також створив великі епічні твори, але тексти не збереглись. У його ліриці – сум за навіки втраченими друзями, за молодістю, що минула, оспівування земних насолод як способу знайти якусь опору серед плинності та непевності світу, позбутися гіркоти й туги.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)