Home ⇒ 📕Твори на задані теми ⇒ “З минулого ми повинні брати вогонь, а не попіл”

“З минулого ми повинні брати вогонь, а не попіл”

Відомий афоризм, винесений у заголовок цього твору, належить французькому філософу Жану Жоресу. Що малося на увазі в цьому висловлюванні? Як розкривається його глибинний сенс? Чи можна застосувати суть і зміст цього висловлювання до реалій нашого нинішнього життя в Україні? Саме цим питанням і буде присвячено цей твір.

Цей афоризм французького філософа можна розглядати у кількох аспектах. По-перше, з точки зору звичайної людини, особистості. Як варто ставитися кожному з нас до власного майбутнього, вирішувати лише самій людині, і нікому

іншому. З одного боку, в майбутньому має бути місце згадками минулого. Варто пам’ятати про власні помилки, щоб не повторити їх у майбутньому і виключити можливість потрапляння на одні і ті ж граблі. З іншого ж боку, майбутнє йде, а тому погане слід забувати так, ніби його й не було ніколи. Дуже складно нести в пам’яті всі неприємні моменти життя, будь-які невдачі, що трапляються з кожним із нас. Сум за втраченими можливостями чи допущеними помилками не повинен погасити бажання жити, можливість розвиватися, робити власне життя і світ навколо набагато кращим. А ось деякі перемоги, речі, пов’язані з власною
гідністю, щось таке, що викликає у людини гордість, пам’ятати цілком можна, це може дати життєвий імпульс і надихнути на нові життєві звершення і досягнення. Слід брати з собою те з майбутнього, що допомагає нам жити, в даному випадку в афоризмі мається на увазі вогонь, а не те, що вже себе віджило й не має ніякого сенсу, тобто, попіл.

Ще більшою мірою все сказане вище можна застосувати до держави. В якості прикладу можна розглянути Україну. Наша країна пережила дуже багато проблем і неприємностей. Багато ворогів України намагаються зробити з цього висновок про те, що українська держава нежиттєздатна. І це дійсно так буде, якщо ми не будемо вірити в себе, пам’ятаючи лише погане, тобто, попіл. Якщо ж ми, навпаки, будемо пам’ятати тільки вогонь, тобто, все те хороше, героїчне і таке, що піднімає наш національних дух, то національний успіх обов’язково настане, і ми зможемо зробити нашу країну однією з найкращих і ефективних.

Про минуле слід пам’ятати завжди, це дозволяє уникнути помилок. У той же час краще всього брати з минулого щось хороше, той самий вогонь, але не те, що вже віджило себе – попіл. Це стосується як окремих людей, особистостей, так і держав, національна гордість яких може бути забезпечена лише спогадом про перемоги.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Ой на горі вогонь горить Скорочено Ой на горі вогонь горить, А в долині козак лежить, Порубаний, постріляний. Китайкою покриваний. Накрив очі осокою, А ніженьки китайкою. А ніженьки китайкою, А рученьки нагайкою. Що в головах ворон кряче, А в ніженьках коник плаче. “Ой коню мій вороненький. Товаришу мій вірненький! Не плач, коню, надо мною. Не бий...
  2. Айзек Азімов Пекельний вогонь Айзек Азімов Пекельний вогонь Навколо панувала особлива атмосфера загального легкого збудження, коли добре вихована публіка, з нетерпінням зиркаючи на завісу, чекає Початку прем’єри. Жменька вчених, дехто зі знаті, декілька конгресменів і зовсім мало репортерів – от і все, хто вважав за потрібне прийти сюди. Елвін Хорнер з Вашингтонського бюро континентальної...
  3. “Що ми повинні відроджувати і чому?” У кожного народу повинні бути якісь цілі. У нормальній ситуації ці цілі формуються законно обраною та відповідальною владою, в інших випадках цілі країни і народу можуть бути сформовані мислителями, філософами та іншими творчими людьми. Однією з обов’язкових цілей для кожного народу має бути відродження його національної пам’яті. Винятком з цього...
  4. “Театр минулого і сьогодення” Є такі місця, які являють собою справжні осередки культури і ніщо інше. Одним з найбільш важливих таких місць, безумовно, є театр, з цим напевно погодиться багато людей. Люди любили театр завжди, тому що саме там можна подивитися цікаві постановки, захопитися грою акторів і, звичайно ж, дізнатися багато нового і надзвичайно...
  5. Музика повинна висікати вогонь у душі людини (Л. В. Бетховен) ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Музика повинна висікати вогонь у душі людини (Л. В. Бетховен) Я повністю погоджуюся з думкою геніального композитора Людвіга ван Бетховена про те, що музика повинна не просто захоплювати людину, а висікати вогонь у її душі, будити почуття, формувати свідомість, розкривати красу світу. Більшість людей упевнена, що...
  6. “Коли б вогонь пісень я перелити вмів у груди слухачів…” Романтичні балади А. Міцкевича … Коли б вогонь пісень я перелити вмів У груди слухачів, і воскресити, брате, Минувшину святу, коли б умів стріляти Словами дужими в серця моїх братів… А. Міцкевич І. Балада як поетичний жанр. (Жанр балади дійшов до нас із часів Середньо­віччя, коли історії про кохання, смерть і боротьбу передавалися у...
  7. “…І ти, і я – ми обоє повинні змінитись…” Родинне життя Нори і Торвальда (за п’єсою Г. Ібсена “Ляльковий дім”) Один із найвідоміших творів норвезького драматурга Г. Ібсена – соціально-психологічна драма “Ляльковий дім”, у якій автор висвітлює важливі й актуальні тогочасні проблеми. Проблему емансипації жінки, проблему жіночого щастя, врешті, проблему гідності людини, особистості й самовизначення на прикладі однієї сім’ї – Торвальда і Нори Хельмерів. На перший погляд – це звичайна...
  8. Вогонь Шевченкового слова Восени 1843 р. Шевченко побував у Суботові, колишній резиденціі Богдана Хмельницького, змалював козацькі хрести на полях, збудовану гетьманом церкву і розриті підземелля Ї рештки колишніх гетьманських палат. Спокушені переказами про те, що перед смертю гетьман заховав там великі скарби, можновладці спорядили до Суботова експедицію, яка перерила все село, поруйнувала гетьманські...
  9. Чужоземці вогонь запалили Відбудова Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві вже стала фактом суспільно-політичного і культурного життя столиці України. Не лишилось жодної газети, жодного журналу, телевізійного каналу, які б не висловилися з цього приводу. Палкі суперечки фахівців і аматорів не раз ставили справу на межу: бути чи не бути. Перебіг подій 1997-1998 років засвідчив...
  10. Переказ роману “Боротьба за вогонь” – глава “У печері” Це було після напівночі. Як квітка в’юнка, плила уздовж Хмари білий місяць; вона котила свої хвилі по ріці, по безмовних скелях, тіні яких падали на озеро. Мамонти пішли. Було тихо. Лише зрідка проповзало якого-небудь плазуна або безшумно пролітала нічна сова Гав чергував у входу в печеру, – була його черга...
  11. Чому ми повинні знати історію свого народу? Народ, що не знає своєї історії, Є народ сліпців. О. Довженко Відомий філософ доби Відродження сказав: “Рослина без коріння всихає, людина без минулого не живе”. У XVII столітті, коли європейські митці та науковці почали активно вивчати історичну спадщину своїх народів задля доведення самобутності й оригінальності культури кожного з них, ці...
  12. Якими, на мою думку, повинні бути моральні норми? Мені здається, на це питання кожне покоління відповіло б по-своєму. І існують споконвічно однакові вимоги, які керують цими відносинами. Вони не старіють згодом, на них не впливають суспільні зміни, тому що вони народженими загальнонародними духовними цінностями, які закріпилися навіки в людському житті. Для хлопчика такими моральними цінностями є уважне ставлення,...
  13. Скорочено “Вогонь” Барбюса ” Війна оголошена!” Перша світова. “Наша рота в резерві”. “Наш вік? Ми всі різного віку. Наш полк – резервний; його послідовно поповнювали підкріплення – те кадрові частини, то ополченці”. “Звідки ми? З різних областей Ми з’явилися отовсюду”. “Чим ми займалися? Так чим хочете. Ким ми були в нині відзначені часи,...
  14. Зміст роману Анри Барбюса “Вогонь” ” Війна оголошена!” Перша світова. “Наша рота в резерві”. “Наш вік? ми всі різного віку. Наш полк – резервний; його послідовно поповнювали підкріплення – те кадрові частини, то ополченці”. “Звідки ми? З різних областей. Ми з’явилися отовсюду”. “Чим ми займалися? Так чим хочете. Ким ми були в нині відзначені часи,...
  15. Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, фантазії і творчості Матеріал уроку. Льюїс Керрол “Як Алісу вигнало вгору”. Скоромовки. Мета. Продовжити роботу над уривками повісті “Пригоди Аліси в Дивокраї”. Вчити аналізувати прочитане, висловлювати свою думку. Розвивати пам’ять, вміння розповідати скоромовки. Удосконалювати вміння творчо мислити, проявляти фантазію. Виховувати інтерес до зарубіжної літератури. Обладнання. Портрет Льюїса Керрола; ілюстрації до книги. Хід уроку...
  16. Поясніть вираз ” Ти не знаєш, як відчувається вік, але старі люди не повинні забувати про те, як бути молодим” Найцінніше, чим володіє людина – це її життя. Воно дається нам тільки раз, і прожити його знову, щось змінивши, не дано нікому з нас. Будь це життя тривале чи коротке, щасливе чи нещасне, але триває воно лише з моменту народження до моменту смерті людини. Життя в кожного з нас особисте...
  17. Люди повинні будувати, а не руйнувати (спільне й відмінне в романах “Вершники” Ю. Яновського та “Тронка” О. Гончара) “Вершники” Ю. Яновського та “Тронка” О. Гончара написані в жанрі новелістичної повісті та роману. Це не дуже поширена епічна форма, хоч у вітчизняній літературі з цього питання стверджується відповідна естетична традиція. Першим освоїв цей жанр Ю. Яновський, написавши роман у новелах про громадянську війну. У середині 30-х років про цю...
  18. Ми не повинні забути цього поета, цього вірного сина України Василь Стус… Це ім’я тільки зараз виринає з небуття, щоб розповісти нам страшну правду і про самого автора, і про Україну, яку довго тримали у путах, Україну “ошукану, оспалу, навісну”, Україну, яку не вдалося поставити на коліна. І цю Україну ми бачимо у віршах Василя Стуса, щирого і відданого патріота...
  19. “Відображення історичного минулого України у творах Шевченка” Творчість видатного українського поета Т. Г. Шевченка є справжньою перлиною української культури, найвидатнішим надбанням і гордістю нашого народу. Від козачка, яким у дитинстві Шевченко служив у пана Енгельгарда до одного з кращих учнів Петербурзької Академії мистецтв, від зовсім неграмотного кріпака до автора неперевершеного “Кобзаря” пройшов свій складний творчий шлях цей...
  20. ЗНАЧЕННЯ ІСТОРИЧНОГО МИНУЛОГО ДЛЯ СУЧАСНОСТІ Для становлення людської особистості велику роль відіграє знання свого минулого та ставлення до нього. Пишатися своїм минулим, перейматися його проблемами, продовжувати справу своїх пращурів чи, навпаки, соромитися, мовчати про нього як про невиліковну спадкову хворобу – ось питання, на які має відповідати історичний твір. Бо через кілька століть новонароджений Положишило...
“З минулого ми повинні брати вогонь, а не попіл”
«
»