Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ З глибини віків

З глибини віків

Проблема з’ясування походження і рукописного, і друкованого слова кожного народу має принципове значення, оскільки йдеться про стан розвитку культури цього народу, його роль у загальному цивілізаційному поступі. Надто ж для українців. Адже саме Історія української книги як найважливішого чинника культури в умовах багатолітньої бездержавності нації дає багато матеріалу для роздумів на тему про непереможність культурних прагнень народу, що пробудився до свідомого національного життя.

Давні київські літописи донесли сучасникам цікаві

свідчення особливо шанобливого, навіть побожного ставлення наших пращурів до книжки. Ось з яким глибоким переконанням і вірою в просвітницьку силу книжкового слова пише про це знаменитий автор “Повісті минулих літ”: “Велика користь буває людині од учення книжного. Книги є ріки, що наповнюють увесь Всесвіт. Се є джерела мудрості, бо в книгах є незмірна глибина”.

Такі писемні свідчення переконують у тому, що наші пращури мали не лише загальне уявлення про книгу, а й були добре обізнані з нею – уміли її не лише читати, глибинно поціновувати, а й творити.

Раніше стверджували, що джерела

рукописної справи, запровадженої нашими пращурами на праукраїнських землях, можна вивчати лише з початку одинадцятого століття, тобто від часу після офіційного прийняття й поширення християнства в Київській Русі. Але вже в життєписі великого болгарського просвітителя та проповідника Константина, який прибув на землі наших пращурів як місіонер, читаємо, що в Києві він знайшов Євангеліє та Псалтир, писані “руськими письменами”.

Ще давнішими за релігійні книжки є рукописні Твори, виконані на кістяному знарядді так званим піктографічним письмом, віднайдені археологами на Київщині. Створення цього малюн-кового тексту (групи знаків, що нагадують свастику, зигзаг, дерево, хвилю тощо) датують четвертим-п’ятим століттям нашої ери.

У тому, що в дохристиянські часи наші предки мали письмо, переконують нові знахідки й відкриття вітчизняних і зарубіжних дослідників як давнішого, так і останнього часу. Одне з переконливих свідчень – тексти в печерах і гротах святилища Кам’яна Могила на Запоріжжі. Тепер це Державний історико-археологічний музей-заповідник “Кам’яна Могила”, який у майбутньому, певне, уважатимуть ще одним чудом світу.

Світова слава до цього своєрідного жовтого кам’яного острова в безмежному приазовському степу прийшла порівняно недавно, коли археологи відкрили тут дивовижну колекцію написів на плитах, захованих у великих печерах і гротах. Вік написання текстів

На них датується сьомим-третім тисячоліттями до Різдва Христового. У шістдесяти печерах віднайдено майже сто п’ятдесят текстів, написаних малюнковим письмом.

Добутий і ретельно досліджений матеріал дає підстави авторові вважати, що грандіозне святилище-архів Кам’яна Могила таїть у собі одну з редакцій першої у світі рукописної книги – епічного твору “Сказання про Гільгамеша”, а також писемні на-бутки наших пращурів у період творення трипільської та інших археологічних культур.

410 слів За М. Тимошиком


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Осмислення глибини трагедії Доріана Грея Починаючи цей розгляд, варто підкреслити, що бездоганна зовнішня краса Доріана Грея привертає увагу вже під час знайомства героя з лордом Генрі. Але тоді письменник зосереджує увагу на художніх деталях, сукупність яких дозволяє казати про моральну, духовну чистоту цього вродливого й обдарованого юнака: “Так, безперечно, цей юнак – з ніжними обрисами...
  2. “Спілкуватися з письменниками різних віків – майже те саме, що подорожувати” Відоме висловлювання Декарта про те, що прочитання книг письменників, які жили колись давно або в певному середовищі, можна порівняти з власною подорожжю в той час або середовище, є абсолютно вірним і правильним. І причину правильності цього висловлювання слід шукати з урахуванням того, як людина сприймає читання і образи з прочитаних...
  3. Братство свободи і радості – лірична поезія середніх віків Уявлення восьмикласників про ліричну поезію середніх віків розширюється знайомством із творчістю вагантів. Матеріал про них у підручникаххрестоматіях, на наш погляд, цілком доступний для самостійного опрацювання учнями, тому доцільно дати їм випереджувальні завдання у групах. Одна з них опрацьовує теоретичний матеріал за темою: “Братство свободи і радості”. Друга група готує виразне...
  4. “Через відстань віків розмовляю я з Гамлетом знову” Гамлет є вічним образом світової літератури, його життя та його переживання добре зрозумілі читачам й сьогодні. І сьогодні через відстань віків з ним досить легко розмовляти. Спробую зробити це і я. Я вважаю, що я б могла тебе добре зрозуміти і зрозуміти, як тобі жилося, бо я бачила, які гармонійні...
  5. Через відстань віків розмовляю я з Гамлетом… (Уявна розмова з літературним героем) Ф. ПЕТРАРКА, ДЖ. БОККАЧЧО, М. СЕРВАНТЕС, В. ШЕКСПІР Через відстань віків розмовляю я з Гамлетом… (Уявна розмова з літературним героем) Ваше Величносте, принце Гамлете! Прочитала трагедію В. Шекспіра і захотілося поговорити з Вами. Знаєте, Ви висловлюєте дуже цікаві думки. Розумію, що Ви гуманіст з матеріалістичним світоглядом. У Вас розум ученого,...
  6. Давньоукраїнська держава – Київська Русь У глибину віків сягає історія могутньої слов’янської держави Київської Русі. Займаючи величезну територію від Карпат до Волги, від Прибалтики до чорноморських степів, уже в кінці X століття вона була найбільшою державою середньовічної Європи. її столицею був Київ, названий літописцем Нестором матір’ю міст руських. Це найстародавніше слов’янське місто поклало початок розпиткові...
  7. До сучасного письма людство йшло поволі… Вступ до теми “Коли ще не було письма” Матеріал уроку. Акровірш “Книга”. “Перші писемні знаки” (стаття а підручнику). Мета. Розкрити значення книги як найважливішого засобу людського пізнання, її роль у житті людини. Розповісти учням про перші писемні знаки. Ознайомити зі значенням слова “піктограма”. Пробуджувати бажання пізнавати нове. Розвивати уяву, фантазію, творче мислення. Виховувати любов і шанобливе ставлення до...
  8. Що нового я дізнався, читаючи “Велесову книгу”? Ще до прочитання уривків з самої “Велесової книги” я ознайомився з історією її створення та дослідження. Я дізнався, що ця пам’ятка була знайдена на Харківщині Алі Ізенбеком 1919 року, потім він вивіз її за межі України. А під час Другої світової війни “Велесову книгу”, на жаль, було втрачено. Проте нам...
  9. Книга вчить, як на миру жити. Народна мудрість У раннім дитинстві ми вперше знайомимося із книгою. Перші Казки, вірші, оповідання нам читають батьки. А потім ми й самі вчимося розуміти друковане слово. Книга з’явилася тому, що люди завжди прагнули зберегти й передати для нащадків свою мудрість, знання, красу художнього слова. З історії знаємо, що спочатку писали на глиняних...
  10. Скорочено СОЛОВЕЙКО – МИКОЛА КОСТОМАРОВ Зелений сад, зелений сад, Зелена могила! Зелений сад вдяга весна, Могила забриніла! Як грано слухать, коли вніч Маленький соловейко В квітках затлямка, засвистить Так приязно, любенько! А тут вони ведуть танок! Хто гласи їх розлічить? Хто передом із їх іде? Хто зорі перелічить? Той на тополі, ті в кущах, Ті...
  11. Книга в житті людини Книга вчить, як на світі жити. Народна мудрість У ранньому дитинстві ми вперше знайомимося з книгою. Перші казки, вірші, оповідання нам читають батьки. А потім ми й самі навчаємося розуміти друковане слово. Книга з’явилася тому, що люди завжди прагнули зберегти і передати для нащадків свою мудрість, знання, красу художнього слова....
  12. Самобутність драматургії І. Кочерги І. І. Кочерга – один із талановитих драматургів першої половини XX століття. (І. Кочерга – драматург-мислитель. У його творчому доробку драматичні поеми, філософські й історичні драми, комедії і водевілі, що ввійшли до золотого фонду української драматургії.) ІІ. Творча спадщина драматурга. 1. Тематика творів І. Кочерги. (У своїх драматичних творах письменник...
  13. Скарби української мови Народ, держава, мова – це поняття нероздільні. Без мови немає народу, і, навпаки, без народу не існує мови. Наша рідна українська мова – це мова Тараса Шевченка й Івана Франка, Лесі Українки й Михайла Коцюбинського, Олеся Гончара і Ліни Костенко… Наша гордість і наша краса – материнська мова, яка тихо...
  14. Сторінки української міфології Ця культурна спадщина нашого народу сьогодні мало досліджена. А це ж було для наших пращурів віруванням, так само, як ми віримо в Ісуса Христа. Тільки з чиєїсь легкої руки це нині назвали міфологією. Це був спосіб життя наших предків, спосіб гармонійного поєднання й ототожнення себе з природою. Давні українці мали...
  15. Амвросій Лук’янович Метлинський – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Амвросій Лук’янович Метлинський (1814-1870 pp.) Амвросій Лук’янович Метлинський за життя вів дуже різнобічну діяльність. Окрім того, що він був літературознавцем та науковцем (з 1843 по 1849 рік – професор руської словесності Харківського університету, з 1849 по 1854 – професор Київського університету), А. Метлинський був ще й поетом, і видавцем. Хоча...
  16. Яка роль книги в нашому житті? Приємно й радісно стає на душі від усвідомлення того, що не перевелися ще такі фанатично віддані книзі люди, як професор Белоусов. Не менше захоплення викликає в нас і юний Микола Гоголь, коли він з німим подивом оглядав професорські скарби, придбані їм протягом цілого життя. “У мене є друзі, – писав...
  17. Соловейко – МИКОЛА КОСТОМАРОВ Скорочено Зелений сад, зелений сад. Зеленая могила! Зелений сад вдяга весна, Могила забриніла! Як гарно слухать, коли вніч Маленький соловейко В квітках затлямка, засвистить Так приязно, любенько! А тут вони ведуть танок! Хто гласи їх розлічить? Хто передом із їх іде? Хто зорі перелічить? Той на тополі, ті в кущах, Ті...
  18. Шануймо пам’ять предків Весь под ногами шар земной. Живу. Дышу. Пою. Но в памяти всегда со мной Погибшие в бою. С. Щипачев Озираючись на ті далекі страшні часи, ми, громадяни сучасної незалежної держави, повинні радіти, що справдилась мрія наших пращурів, за яку вони проливали свою кров і віддавали душу. Слід сказати про трагічну...
  19. Поставте у воду вишневу гілочку ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Поставте у воду вишневу гілочку… Я впевнена, що кожному з нас хочеться хоча б трішечки вірити в магію, містику, у щось таке незбагненне, що не піддається нашому розумінню. Щороку ми з подругами на різдвяні свята ворожимо на свою долю, на своїх суджених. Це вже в нас...
  20. Розум без книги – що птах без крил З того часу, як людина навчилася говорити, у неї виникла потреба спілкуватися з іншими людьми, висловити свої думки, записати їх. Дуже довгий і непростий шлях пройдено від першого слова до наших часів. І завжди поряд з людиною була книга, може, не така, яку ми звикли бачити тепер, але книга. Спочатку...
З глибини віків
«
»