Євген Павлович Гребінка
Українські письменники першої половини XIX ст. нерідко й самі були активними учасниками російського літературного процесу… І не випадково І. Франко назвав Гребінку “талановитим писателем російсько-українським”.
Художня спадщина Євгена Гребінки досить розмаїта, але найціннішу частину її становлять байкарські твори, які відіграли важливу роль у процесі становлення нової української літератури на засадах реалізму й народності.
Народився Євген Павлович Гребінка 2 лютого 1812 року в сім’ї дрібного поміщика – відставного
На рідному хуторі Гребінка мав можливість познайомитися а життям народу, з його побутом і звичаями, з багатющими скарбами усного фольклору. Буйну уяву хлопця живили, зокре-ма, численні захоплюючі розповіді няньки-кріпачки, про що пізніше, вже перебуваючи в Петербурзі, він неодноразово згадував з глибокою вдячністю…
Початкову освіту Гребінка здобув удома від приватних учителів. За спогадами одного з них – Кудрицького, у Гребінки вже тоді виявилася пристрасть до читання і старанність до занять. Часто
Влітку 1825 року Гребінка їде з батьком до Ніжина і складає екзамени до гімназії вищих наук…
Ніжинська гімназія вищих наук, відкрита в серпні 1820 року, належала до привілейованих учбових закладів і поряд з Демидовським вищих наук училищем та Рішельевським ліцеєм в Одесі займала середнє місце між університетом і нижчим училищем…
Це були часи, коли в Росії після придушення повстання декабристів запанувала жорстока миколаївська реакція. Однак вона була не в силі загальмувати зростання опозиційних настроїв у країні. Ідеї “мучеників 14 грудня” знаходили жваві відгуки в колах прогресивно настроєної громадськості, особливо в середовищі студентської молоді. Проникали вони і в стіни Ніжинської гімназії. Вихованці нього учбового закладу нелегально читали волелюбні твори Пушкіна і Рилєєва, Радищева і Грибоєдова…
Роки перебування у Ніжинській гімназії не були для Гребінки марними. Він збагатився знаннями, життєвим досвідом, з її стін виніс любов до літератури і пристрасну жагу до творчості…
Гребінка закінчив гімназію влітку 1831 року…
Приїхавши до Петербурга на початку 1834 року, зразу ж влаштовується на службу…
Працюючи в комісії духовних училищ, Гребінка водночас вчителює в ряді столичних навчальних закладів, а з листопада 1838 року, залишивши посаду чиновника комісії духовних училищ, до останніх днів життя перебуває лише на викладацькій роботі: читає, головним чином, російську мову та словесність…
З перших днів перебування у Петербурзі Гребінка зав’язує широкі знайомства, зокрема з столичними літераторами і художниками, журналістами… Був він знайомий з О. Пушкіним, В. Бенедиктовим, О. Кольцовим, В. Жуковським, П. Вяземським, І. Тургенєвим, І. Криловим, К. Брюлловим та іншими відомими діячами культури і літератури. Гребінка й сам влаштовував у себе вдома літератури! вечори…
У перший же рік перебування в Петербурзі в друкарні Греча виходять його “Малороссийские приказки”, через два роки з’являється їх друге видання; друкуються твори Гребінки і в періодичних столичних виданнях.
У кінці 30-40-х років активно виступає Гребінка і як організатор українських літературних сил. …Використовуючи свої зв’язки, домагаються видання альманаху… “Ластівка” Є. Гребінки, безперечно, мала позитивне значення для української літератури й журналістики. На її сторінках були опубліковані поезії “Причинна”, “Вітре буйний”, “На вічну нам’ять Котляревському”, “Тече вода в синє море”, уривок з “Гайдамаків” Т. Шевченка, уривки з “Москаля-чарівника” І. Котляревського, “Сердешна Оксана” Г. Квітки-Основ’янеяка, байки Л. Боровиковського, “Українська мелодія” та байки Є. Гребінки…
З Шевченквм Гребінка познайомився через свого приятеля І. Сошенка десь у другій половині 1836 року. Сошенко, маючи намір допомогти майбутньому авторові “Кобзаря” визволитися з кріпацтва, розповів про нього своїм друзям, зокрема Гребінці, який забажав зустрітися з земляком. Шевченко зразу викликав до себе симпатію у письменника, зачарував його своїми талановитими малюнками. Після першої зустрічі Гребіїжа почав часто запрошувати Шевченка до себе, давав йому книжки, часом допомагав “матеріально…
Десь на час знайомства з Гребінкою припадають і перші поетичні спроби Шевченка. Певна річ, що Гребінка, уже відомий тоді письменник, був знайомий з ними, давав молодому авторові свої поради, заохочував до подальшої творчості… Особлива заслуга Гребінки в тому, що за його безпосередньою участю побачив світ “Кобзар” – ця справді епохальна книга…
Оселившись у Петербурзі, Гребінка назавжди зберіг любов до рідного краю… Майже кожного літа письменник приїжджав на Україну, відвідуючи рідних, друзів і знайомих.
В останні роки життя Гребінка розпочав готувати до видання зібрання своїх творів у восьми томах. У 1847 році з’явилися друком перші чотири томи/ наступного року – ще чотири… Але повністю здійснити свій задум письменникові не вдалося. 15 грудня 1848 року у Петербурзі після тяжкої і тривалої хвороби (туберкульозу) у розквіті творчих сил Гребінка помер. Тіло його було перевезено на Україну і поховано в Мар’янівці Пярятинського повіту поблизу рідного хутора.
Літературна діяльність Євгена Гребінки тривала близько двох десятиліть. За цей порівняно невеликжй час ним були створені оригінальні й перекладні поезії українською і російською мовами, байки, романи, повісті, критичні розвідки тощо.
1. Коли й де народився Є. Гребінка? Розкажіть про його захопленая усною народною творчістю і літературою в дитинстві.
2. Поясніть, яке значення дяя нього мало навчання в Ніжинській гімназії вищих наук.
3. Які посади займав письменник у російській етолшц?
4. Розкажіть пре роль Є. Гребінки у житті Т. Шевченка.
5. Що ви знаєте про літературну творчість та видавничу діяльиісиь Гребінки?
ЧОВЕН.
Заграло, запінилось синєє море, І буйнії вітри по морю шумлять, ї хвиля гуляє, мов чорнії гори
Одна за другою біжать. Як темная нічка, насупились хмари, В тих хмарах, мов голос небесної кари,
За громом громи гуркотять.
І грає і піниться синєє море.
Хтось човен на море пустив. Бурхнув він по хвилі, ниряє на волі,
Од берега геть покотив; Качається, бідний, один без весельця. Ох, жаль мені човна, ох, жаль мого серця!
Чого він під бурю поплив?
Ущухнуло море, і хвилі вляглися;
Пустують по піні мавки; Уп’ять забіліли, уп’ять простяглися
По морю кругом байдаки; Де ж човен дівався, де плавле мій милий? Мабуть, він не плавле, бо онде по хвилі
Біліють із нього тріски.
Як човнові море, для мене світ білий
Ізмалку здавався страшним; Да як заховаться? Не можна ж вік цілий
Пробути з собою одним. Прощай, мій покою, пускаюсь у море! І, може, недоля і лютеє горе
Пограються з човном моїм
1. Які переживання у вас викликав цей твір?
2. Поясніть, до яких художніх засобів звертається автор, зображуючи море і небо. Виділіть рядок з алітерацією ер”. Яке її образотворче значення? Намалюйте словами цю грізну картину.
3. Прочитайте рядки, в яких мовиться про човен. Як автор ставиться до зображеного? Чому ви так вважаєте? Які зображувально-виражальні засоби використав тут поет?
4. Перечитайте останню строфу і поясніть її” зміст.
Б. Схарактеризуйте особливості віршової форми цієї балади.
6. Запам’ятайте, що твір “Човен” Є. Гребінки є однією з перших оригінальних балад у новій українській літературі. Пригадайте ознаки цього ліро-епічного жанру.
Талановитий поет зробив помітний вклад також у розвиток української літературної мови, збагатив українську літературу різноманітними здобутками романтичної поезії…
У збірці “Малороссийские приказки”, крім байок, було вміщено вірш “Човен”, виразно позначений романтичним настроєм.
Характерною рисою ліричних поезій Є. Гребінки, написаних українською і російською мовами, є тісний зв’язок з народно-пісенною традицією і щодо стилю, і щодо змісту.
Вірш “Човен” має автобіографічний характер роздумів молодого поета, що вирушає з рідного хутора в Петербург, мовби кидається в піняві хвилі розбурханого житейського моря, яке спочатку грається, а там і нещадно розбиває одинокий човен.
Романтизовано схвильована розповідь досягається засобами народної поетики; хвилі – “мов чорнії гори”, хмари – “як темная нічка”, громи гуркотять – “мов голос небесної кари”, “пустують по піні мавки”.
Проте у автора відсутнє відчуття приреченості…
Вже саме твердження про неможливість заховатися від світу, від життя, і навіть більше – розуміння, що “не можна ж вік цілий пробути з собою одним”,- свідчать про активність накресленої автором життєвої програми. Попрощавшись із хуторським “покоєм”, не маючи певності, що “недоля і лштее горе” минуть його в столиці, автор ради служіння вищій меті сміливо пускається в “світ білий”.
Вірш “Човен” стоїть дещо осторонь більшості творів і є своєрідним маніфестом молодого Є. Гребінки.
7. Що зумовило написання балади “Човен”?
8. У чому виявився вплив народної поетики на неї? Знайдіть у тексті балади постійні епітети, які літературознавець не відмітив.
Завдання додому. На основі балади “Човен” напишіть художній твір” мініатюру під назвою “В бурхливому морі”.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)