Японські народні казки мають особливу смутну ліричність. Традиційні жанри казок: чарівні, побутові, про тварин, всі вони надзвичайно поетичні, колоритні й образні. У більшості випадків ситуації життєві, що відображають побут простих людей – селян і ремісників. Наприклад, казка “Брат і сестра” (сб. “Земляника під снігом”), сюжет якої міг би стать і сюжетом оповідання, якби не чарівні властивості предметів. Це казка про велику силу любові сестри до брата, про зарозумілість богатих, про перемогу в змаганні скромного бідняка
Але
кожна деталь, будь той опис скромної хатини або нічної вулиці міста, віяла, зробленого майстром, або традиційного троичного повтору – подорожі сестри в місто, кожний штрих настільки виразний, що надовго залишає відбиток у пам’яті. Багато сюжетів пов’язані з морем – адже Японія острівна країна: “Як острови розсердилися”, “Флейтист Сайту”. У японських казках, як і в казках всіх народів на землі, затверджуються моральні цінності, властивим трудівникам: чесність, доброта, допомога слабкому, повага до старих батьків, любов до тварин. У багатьох казках урятовані від загибелі тварини стають джерелом
радості й багатства (“Мавпяче царство”,, “Груша нагору! Груша вниз!”). Прославляння працьовитості теж один з постійних мотивів японських казок. Цікаво, що казкові мотиви, що виникли в самих віддалених друг від друга країнах, іноді збігаються чи ледве не буквально. Так, казка “Земляника під снігом” дуже нагадує по сюжеті ” Дванадцять місяців”, хоча природно, що в ті далекі часи, коли створювалися Казки, між японським і словацьким народами навряд чи могли бути які-небудь зв’язку
Японський фольклор багатий гумористичними казками. Обіграється людська дурість, висміюються жадібність і заздрість, самовпевненість, прославляється спритність (“Печінка живої мавпи”, “Віяло Тэнгу”, “Шишка праворуч і шишка ліворуч” у збірнику “Японські народні казки” за редакцією С. Маршака).
(2 votes, average: 3.50 out of 5)