Янка Купала “Тарасова доля”
Мета цього уроку – ознайомити учнів з творчістю найвидатнішого поета Білорусії, зокрема з поемою “Тарасова доля”, в якій автор передає свою щиру любов до братнього українського народу і до його великого сина – Т. Г. Шевченка. Оскільки в поемі подаються відомі учням факти з життя Т. Шевченка, на уроці слід основну увагу акцентувати на художньому образі великого Кобзаря, на висловленні пошани і любові до нього білоруського поета. До цього уроку учні готуються заздалегідь і насамперед ті, хто повинен буде брати в ньому найактивнішу участь.
Учитель у своєму вступному слові, розповівши про розквіт національних культур і літератур народів нашої країни після Жовтневої революції, підкреслює історичну близькість українського і білоруського народів, їх культури та художньої літератури.
Далі підготовлений учень коротко розповідає про життя і творчість народного поета.
– Янка Купала (псевдонім Івана Домініковича Луцевича) – найвизначніший співець Білорусії, про якого його сподвижник поет Якуб Колас писав: “Поезія Купали – це квітучий
Народився Янка Купала 8 липня 1882 р. Батько його весь час працював на орендованій землі, змушений був переходити від одного поміщика до іншого.
Вчився майбутній поет спочатку у мандрівних учителів, а потім у народній школі в Сенниці, недалеко від Мінська. Шістнадцятирічним юнаком закінчив Біло-рецьку народну школу.
Юнацькі роки поета пройшли за працею на чужій землі. Пережив велике горе: померли батьки, брат і дві сестри. Юнака дуже вразив безсоромний торг ксьондза за похорони, і цей торг, за свідченням самого поета, остаточно вибив з нього всі рештки віри в бога.
Потім працював на винокурні чорноробом, потрапив у Вільно, де працював у бібліотеці і газеті, чотири роки навчався в Петрограді на загальноосвітніх курсах. Доля кидає його по різних містах Білорусії і Росії.
Друкуватися почав у 1905 р., але тому, що білоруська мова, як і українська, тоді переслідувалась, перша збірка поета, “Жалейка” (“Сопілка”), була в 1908 році конфіскована. У цій та в наступних збірках поет-революціонер, розповідаючи про важке, безпросвітне життя рідного народу, виступає за людську гідність трудівника, кличе до боротьби проти царського самодержавства. Ці ідеї висловлено, зокрема, у вірші “А хто ж там іде?” (1907), появу якого радо привітав Максим Горький.
Після Великого Жовтня розквітнув талант Янки Купали. У своїх творах “Олеся”, “Сини”, “Хлопчик і льотчик”, “Дві сестри” та інших поет показує нову Білорусію, культурне й духовне зростання білоруського народу.
Чимало творів поет присвячує великій дружбі братніх народів, зокрема українського і білоруського (“Україна”, “Пам’яті Шевченка”, поеми “Бондарівна”, “Тарасова доля”).
Образ великого Кобзаря, його життєвий подвиг та полум’яне слово не раз приваблювали білоруського поета. Одним із найбільш відомих його творів про Тараса, безперечно, є поема “Тарасова доля”, написана до 125-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка.
Бесіду про поему спочатку краще проводити у формі літературно-художнього монтажу, за участю ведучого і підготовлених читців.
Ведучий. У першому розділі поет відтворює радісні почуття трудящих з нагоди 125-річчя з дня народження Т. Шевченка.
(Учень читає перший розділ).
Ведучий. Тяжким і безрадісним було дитинство великого Кобзаря. Послухайте, як про нього розповідає Янка Купала в ІІ і ІІІ розділах поеми.
(Учні читають другий і третій розділи).
Ведучий. Описуючи дитячі роки Шевченка, поет згадує і своє важке дитинство:
Я так само народився Скутий ланцюгами. Геть спалив би ті літа я, Коли б міг – вогнями!
Особливо Янка Купала зворушливо розповідає про перебування молодого Тараса на білоруській землі, де вразливий юнак спостерігав таке ж підневільне становище народу, як і на Україні.
(Два учні читають п’ятий і шостий розділи).
Ведучий. Полум’яне слово Тараса западало глибоко в душу покріпачених мас, піднімало їх на боротьбу, наводило жах на вельмож і самого царя.
З невимовним болем у серці пише Янка Купала про жорстоку кару, якої завдали українському поетові царські сатрапи, про далеку, каторжну, витоптану горем дорогу, политу морем сліз та засіяну людськими костями, про нестерпне життя у солдатах.
Нескореним Прометеєм повернувся Тарас із заслання. “Караюсь, мучуся… але не каюсь!” – таким залишився до останніх днів свого життя великий Кобзар.
Про останні дні Шевченка та вшанування його пам’яті розповідає поет у XІV і XV невеличких розділах.
(Два учні читають ці розділи).
Після цього можна продовжити розмову за таким планом:
1. Що спільного в творчості Тараса Шевченка і Янки Купали? (Любов до свого рідного народу, зненависть до експлуататорів, заклик до боротьби з самодержавством, щирість, теплота, любов до знедолених, створення нової національної літератури, глибоке знання і використання усної народної творчості).
2. Яким постає перед нами образ великого Кобзаря за поемою “Тарасова доля”?
3. Як Янка Купала оспівує в поемі вільну Радянську Україну?
4. Розкажіть про вшанування в усьому світі геніального українського поета-борця?
Щоб у семикласників створилося повніше уявлення про найталановитішого поета Білорусії, слід спинитися на останньому періоді його громадської і літературної діяльності.
У роки Великої Вітчизняної війни великий син Білорусії виступав із своїми полум’яними творами, закликав до нещадної боротьби з фашистами. Його вірші перекладалися на багато мов як народів Радянського Союзу, так і зарубіжних країн, особливо популярною була поезія “Білоруським партизанам”. (Текст читає вчитель).
Поет глибоко вірив у перемогу над фашизмом, та смерть у 1942 році не дала йому змоги побачити радість розквітлого життя рідного краю після війни.
Щоб діти краще ознайомилися з білоруською мовою і музикальною культурою, варто прослухати в грамзаписі білоруські пісні: “Лявониха” або “Бульба” (народні), “Люблю тебе, мій краю рідний” композитора Подельського.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)