Якими можуть бути дуб і вітер?
Матеріал уроку. Павло Тичина “Як Дуб із Вітровієм бився” (продовження).
Мета. Розширити й узагальнити знання учнів про життєвий та творчий шлях поста; розвивати вміння інсценізувати віршовану казку; збагачувати мовлення образними висловлюваннями; вчити доводити свої твердження рядками твору; виховувати любов до рідного краю, почуття патріотизму.
Обладнання. Портрет поета, збірка творів для дітей.
Хід уроку
I. Організаційний момент.
II. Мовна розминка.
1. Відновіть вислови (напис на дошці).
> ДушайоговідданапоезіїголоваосвітіасерцеУкраїні.
(Душа
– Хто так говорив про поета? (Дружина.)
> Дивниймрійникзочимадитиниірозумомфілософа.
(Дивний мрійник з очима дитини і розумом філософа.)
– Чому саме так говорили про письменника?
2. Розшифруйте слово.
5 4 2 1 3
Й е р о ф
– Чи чули ви це слово? Що воно означає?
Орфей – античний співець. Він своїми творами впливав на людей, облагороджував їх, вів за собою.
– Чому саме П. Тичину називали українським орфеєм?
III. Доповнення знань учнів про П. Тичину.
– Із рукописів-спогадів
– “У батька мого освіта була домашня, а проте, як тепер я пригадую і з’ясовую, він своїм багатющим досвідом стояв набагато вище багатьох інших. Так навчанню і вихованню дітей приділяв виключну увагу, навчаючи нас, як треба у житті жити”.
– “У нашій хаті в першій кімнаті із земляною долівкою (а була ще й друга кімната, з дерев’яною підлогою) стояли дві довгі парти. На кожній парті сиділо душ по десять або ж по дванадцять учнів. Не знаю, скільки мені тоді вийшло років, коли я однієї зими вже підсів то до одного, то до іншого учня і якось швидко, непомітно для себе вивчився читати”.
IV. Продовження роботи над казкою “Як дуб із Вітровієм бився”.
1. Гра “Так чи ні”.
Дуб стояв десятиліття? (Ні)
Знав одне лиш добре діло? (Так)
Чи був він батьком для Калини й Горобини? (Ні)
Чи всім він давав прохолоду? (Так)
Чи з півдня хижо глянув Вітровій? (Ні)
Листя дуба було жовтого кольору? (Ні)
У казці поет порівнює дуб з березою? (Ні)
2. Цікава інформація про дуб.
Інформацію зачитує учень.
Дуб – дерево роду, оберіг народу
Серед священних дерев українців найпочесніше місце займає дуб. Недаремно його вважали “царем дерев”. Дуб порівнюють із світовим деревом, його називають деревом Роду. У давні часи дуб був святинею, храмом, місцем, де здійснювались релігійні обряди.
3. Читання продовження казки вчителем.
– Послухайте продовження казки.
Тільки віттям стрепене –
Гусінь з нього вниз сипне…
Знов тут Вітер налітає,
Листя на льоту хватає.
– Падай, – каже, – на ріллю,
А то Шашіль я нашлю!
Гульк! – і справді Шашіль лізе,
Аж кругом все стало сизе.
Дуб тут голос подає:
– Дятлику! А де ти є?
Дятел враз себе являє.
Стовбур дуба оббігає.
В Шашіль дзьобом стух та стух –
Й Вітер знову мов без рук.
– Ну що, взяв? – тут Дуб до Вітра –
Сила ти нечиста й хитра.
Ти все ждеш на смерть мою?
Я ж ось, бач, живий стою!
Ох же Вітру і досадно!
Закружляв він листопадно,
Та не вдержавсь на нозі
Й опинився у грязі.
Дуб трясеться, Дуб регоче:
– Що твоя ще милість хоче?
У грязюці одпочить?
Так зима вже он спішить!
Вітер мовчки тут підвівся,
Кашлянув та й подавився.
Дуб із нього засміявсь:
– Ну так як – навоювавсь?
Насилав на мене Шашіль, –
А в самого в тебе кашель.
Насилав на мене жах –
Сам же ледве на ногах.
Зуби в тебе випадають,
Очі й брови вицвітають,
Хочеш крикнуть: “Йде зима!” –
А вже й голосу нема.
Ех ти, Вітре-Вітровію,
Сам собі зламав ти шию.
Отепер іди та й плач
Від самісіньких невдач.
Так промовив Дуб могутній –
І про день свій про майбутній
Взяв він думати-гадать,
Та ще й вітами гойдать.
4. Словникова робота.
Шашіль – жук середніх розмірів. Однак небезпечні не самі жуки, а їхні личинки, які поїдають ходи в деревині, через що дерево з часом перетворюється на трухляве і гине.
Рілля – виоране поле; зораний шар грунту.
5. Бесіда.
– Як Дуб переміг Гусінь?
– Кого покликав Дуб на допомогу у боротьбі із Шашелем?
– З яких слів видно, що війна між Дубом і Вітровієм тривала довго? (Листя у Дуба було зелене, а з часом воно стало листопадове. Йде зима.)
– Як описує Дуб Вітровія? (Вітровій стоїть ледве па ногах; кашляє; зуби випадають; брови відцвітають; пропав голос; сам собі зламав шию.)
6. Мовчазне читання.
Діти з книжки “Позакласне читання” читають повний варіант казки.
7. Доберіть риму.
Стрепене… (сипне)
Являє… (оббігає)
Налітає… (хватає)
Регоче… (хоче)
Могутній… (майбутній)
Стук… (рук)
Одпочить… (спішить)
Вітра… (хитра)
Випадають… (відцвітають)
Плач… (невдач)
8. Інсценізація казки.
Учні самостійно вибирають дійових осіб та відтворюють казку своїми словами.
Цікаво знати.
< 3 1938 року і до кінця життя п. тичина - депутат верховної ради урср. (упродовж двох скликань був її головою.)
< міністр освіти радянської україни з 1943 по 1948 р.
< академік, нагороджений премією ім. т. шевченка.
V. Підсумок уроку.
– Чи сподобалась вам казка?
– Який висновок можна зробити, прочитавши цю казку?
VI. Домашнє завдання.
Навчитися виразно читати казку. Дібрати прислів’я, які б відповідали змісту прочитаного.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)