Якби Карпо Летючий опинився в нашому часі (за твором “Запорожці”)
Карпо Летючий, за твором Івана Нечуя-Левицького, мав можливість побачити справжніх запорожців – мужніх, відважних, красивих, мудрих. Головне те, що для них було важливим. А найперше – це була любов до рідного краю, до свободи, до незалежності, пошана до своїх батьків, зокрема, матері. Якби Карпо Летючий опинився в нашому часі, то, напевно, порадів із того, що ми ні з ким не воюємо, маємо свою незалежну державу, державну мову, а не “нарєчіє”, як про це говорили за часів козаччини. І люди себе називають українцями, а не якось інакше. У нас є свої
Треба частіше думати про те, що про нас подумали б пращури, тоді ми б піклувалися про те, щоб не осоромитися перед ними.
Про що я запитав би в Івана Сірка (за твором Оксани Сенатович “Малий Віз”) Якби сталася така уявна нагода, то я не
В одній легенді розповідається, що на тому місці, де вдарить шабля по його руці, тільки синець залишається. То я хотів би запитати, яким чином він гартував своє тіло, свій дух, щоб стати таким непереможним. Адже для цього, як мені здається, крім фізичних вправ, мали бути ще й вправи інші – для зміцнення духу. Дух, як на мене, – це внутрішній стан людини, уміння зосереджувати свою увагу й силу волі. Отож мені було б цікаво знати, що було вигадкою, а що було правдою в легендах. Єдине, що точно відомо, – це те, що Іван Сірко не програв жодної битви, а їх було аж 57.
І саме про нього складено найбільше легенд. Та з часом, можливо, я й сам знайду відповіді на ці питання, коли почну серйозно вивчати історію.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)