Приємно й радісно стає на душі від усвідомлення того, що не перевелися ще такі фанатично віддані книзі люди, як професор Белоусов. Не менше захоплення викликає в нас і юний Микола Гоголь, коли він з німим подивом оглядав професорські скарби, придбані їм протягом цілого життя. “У мене є друзі, – писав Ф. Петрарка, – суспільство яких я надзвичайно ціную; вони належать різним епохам і різним країнам
Вони ніколи не набридають і готові відповісти на будь-яке моє питання. Важко не погодитися з думкою знаменитого поета, оскільки його друзями,
як неважко догадатися, були книги. Я впевнений, що незалежно від своїх захоплень і занять у житті, ми повинні багато читати. Адже не секрет, що й у точних науках, і в правознавстві, і в політику необхідна культурна база. Бути культурним не означає знати про всім потроху або все про щось одному. Бути культурним – означає вивчити добутку як можна більшої кількості письменників, перейнятися духом їхньої Творчості, поріднитися з ними. На жаль, багато моїх сучасників читають не заради утворення, а для розваги, забуваючи, що читання легенів, розважальних книжок – це даремна витрата часу. Але є інші книги –
і їхня переважна більшість; кожний, хто прочитав їх, стає добріше, краще. Звичайно, не можна вважати потрібними лише тієї книги, які допомагають нам у наших справах і заняттях. Вони корисні, але це не та найвища користь, що можуть принести книги. Насправді, чудові книги переносять нас у мир безкорисливої думки, де никчемно мізерними здаються інтереси кожного з нас, де майже забуваються повсякденні турботи
Немає людини, що, провівши час із доброю й цікавою книгою, не став би краще й счастливей.