Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Як зображується народ у поемі Залізниця?

Як зображується народ у поемі Залізниця?

Н. А. Некрасов написав поему “Залізниця” (у деяких розборах цей добуток називається віршем) в 1864 році. Тема поеми – зображення народного життя, ідея – гнівне збурювання автора нелюдськими умовами життя народу. Сюжет добутку простий: залізницею їдуть пасажири, серед них важливий генерал, його маленький син Ваня й автор-оповідач. Поема являє собою розмову Вані з автором, поштовхом до якого стало питання хлопчика, даний як епіграф: “Хто побудував цю залізницю?

“. Відповідь батька-генерала був такою: “Граф Петро Андрійович

Клейнмихель”. Згаданий граф мав скандальну славу на всю Росію Спочатку він був ад’ютантом в Аракчеева, потім – у самого царя, попутно мав чина генерала при Головному штабі й керував військовими поселеннями, які склали ганебну сторінку в історії Росії. Автор-Оповідач заперечує папаше: дорогу побудував не графа Клейнмихель, він був директором акціонерного товариства, що займається будівництвом першої в Росії протяжної залізниці (приміська залізниця Петербург – Павловск уже функціонувала), і прославився на цьому пості колосальними хабарами й зловживаннями. На думку оповідача, Миколаївську “залозку”
побудували прості російські мужики, яких зігнав на будівництво ” цар-голод” (ІІ). Бюрократичній точці зору, що висловлює папаша, автор-оповідач протиставляє народницьку точку зору.

Вона народилася на противагу бюрократичної, тому що прихильники останньої презирливо ставилися до праці робітників, уважаючи їхній безмозкі мі п’яницями. Однак обидві точки зору однобічні: звичайно, Миколаївську залізницю побудував не проворовавшийся граф, але й не тільки безграмотний мужик слопатой. Очевидно, це складне будівництво – справа розуму й рук великої кількості людей: робітників, інженерів різного профілю, геодезистів, підрядників і т. д. Оповідач малює картину важкої праці будівельників, які тисячами вмирали від голоду, хвороб, непосильної роботи Прямо доріженька: насипу вузькі, Стовпчики, рейки, мости. А з боків-те всі кісточки росіяни…

Скільки їх! Ванечка, чи знаєш ти? (ІІ) Робітники, не маючи ніяких інструментів, крім лопат, сокир і кувалд, осушували болота, споруджували залізничний насип, практично голими руками укладали шпали й рейки.

У своїй уяві оповідач пожвавлює померлих на будівництві мужиків, які звертаються до Вані: Брати! Ви наші плоди пожинаєте! Нам же в землі зотлівати призначено…

Чи всі нас, бедних, добром поминаєте Або забули давно? (ІІ) Автор звертає увагу хлопчика на працьовитість, сумлінність, терпіння народу, завдяки яким з’явилася ця залізниця: Цю звичку до праці шляхетну Нам би не зле з тобою перейняти… Благослови ж роботу народну И навчися мужика поважати. (ІІ) Приводом для нового повороту в розмові автора й Вані послужило строге зауваження папаши-генерала: автор, на думку генерала, вуж дуже вихваляє народ, а насправді творчим талантом володіють одиниці – вибрані майстри, що піднімаються над юрбою: Ваш слов’янин, англосакс і германець Не створювати – руйнувати майстри, Варвари! дике збіговисько п’яниць!..

(ІІІ) Папаша заявляє це, з комфортом подорожуючи по залізниці, що побудували ці самі знехтувані п’яниці! Далі він вимагає, щоб оповідач перестав лякати хлопчика мерцями й зобразив яку-небудь “світлу” картину. Так за гімном народній праці Некрасов поміщає приємну для папаши, але смутну для оповідача картину, що показує покірність, затурканість мужиків-будівельників.

Товстий, червоний підрядник приїжджає розплачуватися з робітниками. Після його розрахунку виходить, що мужики нічого не заробили, тому що хазяїн відняв із зарплати “прогульні” і “хворі” дні. Будівельники тільки чешуть потилиці, але коли купчина ” для-заради свята” дарує їм бочку вина, все радостно кричать “ура!”: Хтось “ура” закричав. Підхопили Голосніше, дружніше, протяжніше…

Глядь: З пісень десятники бочку котили… Отут і ледачий не міг устояти! (ІV) Мало того, вдячні мужики, забувши, що їх тільки що безсовісно обдурили з жалуванням, самі впрягаються у віз і мчать купця по дорозі.

Ця картинка дуже нагадує знаменитий фінал “Мертвих душ” – птаха-трійку, що жваво й необгонимо несеться вдалину; тільки в Некрасова птах-трійка дана як карикатура на боговдохновенную Русь Гоголя. Отже, Некрасов написав поему “Залізниця” у самий розпал селянських хвилювань, що відбувалися напередодні й відразу після від міни кріпосного права. Ці безладдя, з одного боку, підштовхнули давно назрілу реформу 1861 року, а з іншого боку, привернули увагу суспільства до положення й настрою народу.

Революційні демократи хотіли представити російських мужиків стихійними (природними) революціонерами, що було далеко від правди. Однак немає правди й у поміщицькому погляді на мужиків, начебто вони дикі варвари, безмозка юрба. Некрасов, зображуючи народ, демонструє більше тверезий погляд: народ здатний на великі справи, але одночасно покірний, темний, зовсім нерозвинений, він смиренно (а не натхненно) працює й безмовно переносить не тільки об’єктивні труднощі, але й образи від хазяїв і чиновників.

Гірка іронія автора відбилася в “світлій” картині народного “свята” з бочкою вина від злодія-підрядника


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Зображення шляху людського поступу в поемі “Залізниця” У поемі “Залізниця” М. О. Некрасов відтворює новий етап розвитку суспільства. Реформа 1861 року звільнила селян від кріпацької залежності, але земля, як і раніше, була в руках поміщиків. Селяни, позбавлені землі, змушені були йти на заробітки. Вони йшли на заводи і фабрики, на будівництво залізниць і шосе. Саме про це...
  2. Драма народу у вірші Н. А. Некрасова “Залізниця” ДРАМА НАРОДУ У ВІРШІ Н. А. НЕКРАСОВА “ЗАЛІЗНИЦЯ” Ви мені дозвольте при місячному сяйві Правду йому показати. Н. А. Некрасов В 1864 році Микола Олексійович Некрасов пише вірш “Залізниця” – одне із самих драматичних своїх добутків. Поряд з досить оптимістичними віршами й поемами цієї пори – “Залізниця” зовсім іншого плану....
  3. Аналіз поеми Некрасова “Залізниця” У Росії відбувається посилений ріст капіталістичного виробництва. Виростають зловісні постаті нових експлуататорів: купців, фабрикантів, підрядників, фінансових ділків. “Народні заступники” першими піднімають голос протесту проти нелюдських форм експлуатації на фабриках і заводах, на будівництві залізниць. У 1860 році М. А. Добролюбов написав статтю “Досвід відучення людей від їжі”. У ній революційний...
  4. ЗВУКИ, , ПОЗНАЧЕННЯ ЇХ БУКВОЮ Цц (“це”). ЗВУКО-БУКВЕНИЙ АНАЛІЗ СЛІВ. СКОРОМОВКА. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ЦИРКОВА ЗАЛІЗНИЦЯ” Мета: навчити учнів виділяти в словах звуки, та позначати їх буквою Цц; формувати свідомі навички читання слів з буквою ц; виховувати інтерес до читання. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Розучування чистомовки Ша-ша-ша – він не має ні гроша. Шу-шу-шу – ми...
  5. Народ в ліриці М. О. Некрасова Я ліру присвятив народу своєму. М. О. Некрасов Тема Росії і стан російського селянства хвилювали багатьох письменників і поетів. Ще Пушкін показав важкий стан селянства в безправній і голодній Росії. Чітко зобразив ситуацію в Росії Лєрмонтов: “країна рабів, країна панів”. Некрасов у своїй ліриці відбиває свій погляд на стан народу...
  6. “Народ звільнений, але чи щасливий народ?” Поема Некрасова “Кому на Русі жити добре” була як би відступом від загальної думки багатьох добутків того часу – революції. До того ж майже у всіх добутках головними героями були представники вищих станів – дворянства, купецтва, міщанства. У поемі ж головні герої – колишні кріпаки, що стали вільними після указу...
  7. “Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслить мій народ!” (В. Симоненко) Чи не занадто смілива заява це була для ще зовсім молодої людини у ті часи? Адже, мабуть, мова йде не про такий ефемерний термін, як “радянський народ”? Ні, йдеться про народ український… Василь Симоненко, як справжній геній, прожив небагато. Але встиг залишити по собі на землі такий слід, що його...
  8. Народ і Росія в ліриці Некрасова Тема Росії й положення російського селянства хвилювали багатьох письменників і поетів. Ще Пушкін показав важке положення селянства в безправній і голодній Росії. Чітко зобразив ситуацію в Росії Лермонтов: “країна рабів, країна панів”. Некрасов у своїй ліриці відбиває свій погляд на положення народу в сучасній йому Росії. Він насмілився глянути в...
  9. Герой і народ у поемі А. Т. Твардовского “Василь Теркин” Недавно збиралися поставити памятник бійцеві Василю Теркину. Памятник літературному героєві ставлять рідко. Але мені здається, що герой Твардовского заслужив цю честь по праву. Адже це був би й пам’ятник тим, хто воював за свою країну й не жалував своєї крові, хто не боявся труднощів і вмів жартом скрасити фронтові будні,...
  10. Розкриття проблеми “Вождь і народ” у поемі “Мойсей” Поема І. Франка “Мойсей” належить до найкращих творів поета. Одна з найголовніших тем поеми – взаємовідносини ватажка і народних мас. Уже сорок років пророк Мойсей веде свій народ до незримої цілі – до обітованого краю. Люди, захоплені ідеєю, повірили Мойсею і пішли за ним. Але пройшло надто багато часу, і...
  11. Розкриття проблеми “вождь і народ” у поемі І. Франка “Мойсей” Поема І. Франка “Мойсей” належить до найкращих творів поета. Одна з найголовніших тем поеми – взаємовідносини ватажка і народних мас. Уже сорок років пророк Мойсей веде свій народ до незримої цілі – до обітованого краю. Люди, захоплені ідеєю, повірили Мойсею і пішли за ним. Але пройшло надто багато часу, і...
  12. Як зображується провінційне місто в оповіданні Ионич? Величезне Ви робите справу вашими маленькими оповіданнячками – збуджуючи в людях відраза до цього сонного, напівмертвого життя – рис би її забрав. М. Горький В оповіданні “Ионич” губернське місто С. описується всього декількома фразами, з яких зрозуміло, що це саме звичайне місто: у ньому є загальнодоступна бібліотека, театр, клуб, міський...
  13. Роздуму семи епічних мужиків у поемі “Кому на Русі жити добре” Роздуму семи епічних мужиків… стали загальнонародними. Краса епічної замкнутості дії підтримується словами Григорія Добросклонова про мету його життя, які навіть у формі вираження збігаються із суперечкою семи мужиків у пролозі. Ціль життя Григорій бачить у тім, “щоб… кожному селянинові жилося привільно-весело на всій святій Русі”, або, як сказано в авторському...
  14. Як зображується Москва в повісті Собаче серце? Велика істина, і вона восторжествує. Книга Ездри, ІІІ:12 По жанрових ознаках “Собаче серце” є соціально-філософською сатиричною повістю з елементами фантастики. Така жанрова своєрідність показує, наскільки глибоко по змісту це невелике по обсязі добуток. Тема повести на перший погляд сама пересічна – зображення сучасної письменникові радянської реальності, а точніше, непівської Москви...
  15. Сам час, як він відтворюється й зображується в художньому творі Хоч як модно і заманливо повести мову про концепцію часу у творах Мирного, що сягає й тривалості звучання слова у художньому тексті, робити цього не будемо. Бо цілком поділяємо думку Д. С. Лихачова, що для вивчення літератури найсуттєвіший не погляд на проблему часу, а “сам час, як він відтворюється й...
  16. Шевченко – це народ, і як народ, він буде вічно жити Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого 1814 р. в с. Моринці Звенигородського повіту на Київщині у сім’ї селян-кріпаків. Рано втратив батьків, наймитував. Був зарахований до складу панських служників і 1829 р. відправлений до Вільна. З початку 30-х рр. жив у Петербурзі. Навесні 1838 р. за сприяння К. Брюллова, В. Жуковського...
  17. Народ и родина в лирике Н. А. Некрасова Опять она, родная сторона, С ее зеленым, благодатным летом, И вновь душа поэзией полна… Да, только здесь могу я быть поэтом! Н. А. Некрасов Демократическое движение в России в середине XIX века породило и “третьего”, после Пушкина и Лермонтова, великого русского поэта – Н. А Некрасова. Личность Некрасова крайне сложна....
  18. “Я покликаний був оспівати твої страждання, терпінням вражають народ!” Н. А. Некрасов став першим поетом, “ліру присвятив народу своєму”, який оспівав у своїх творах народні страждання, “поставив на вигляд Росії образи її годувальників”. Некрасов творив у той час, коли в житті народу наступив особливо важкий період: у п’ятдесяті роки настала криза самодержавно-кріпосницької системи, свавілля поміщиків і страждання народу досягли...
  19. Творець завжди зображується у своєму утворі й часто – проти волі своєї Кожний персонаж А. С. Пушкіна – загадка для читача, тому ми не перестаємо захоплюватися цим чудовим романом. Головний герой Євгеній, як яскравий представник тої епохи, дотепер залишається до кінця не зрозумілим і загадковим. Він має всі якості світської людини: Мав він щасливий талант Без принужденья в розмові Торкнутися до всього...
  20. Образи селян у поемі “Кому на Русі жити добре” В поемі “Кому на Руси жить хорошо” М. О. Некрасов показує життя російського селянства в пореформеній Росії, їх тяжке становище. Головною проблемою цього твору є пошук відповіді на питання, “кому живеться весело, привільно на Русі”, хто гідний і не гідний щастя? Автор вводить в поему образ сімох селян-мандрівників, які подорожують...
Як зображується народ у поемі Залізниця?
«
»