Зображення шляху людського поступу в поемі “Залізниця”

У поемі “Залізниця” М. О. Некрасов відтворює новий етап розвитку суспільства. Реформа 1861 року звільнила селян від кріпацької залежності, але земля, як і раніше, була в руках поміщиків. Селяни, позбавлені землі, змушені були йти на заробітки. Вони йшли на заводи і фабрики, на будівництво залізниць і шосе. Саме про це розповів Некрасов у поемі “Залізниця”.

В основу вірша покладено факти про будівництво Миколаївської залізниці, яка з’єднала Москву і Петербург. Намагаючись якомога швидше закінчити будівництво і цим догодити цареві

Миколі І, граф Клейнміхель був нещадним до робітників. Некрасов показує, що справжнім будівником залізниці був багатостраждальний народ Росії. Ця думка проходить через увесь твір.

Розкриттю її підпорядкована вся художньо-образна структура твору, і насамперед його композиція. Так, у другій частині “Залізниці” Некрасов глибоко і всебічно розкриває образ народу. Спочатку перед нами виникають “маси народні”, яких гонить на будівництво нещадний голод. У дивному сні, який бачить Ваня, з’являється натовп мерців, які загинули на будівництві.

У їхній пісні – безправність, злидні, знущання

підрядника. У заключних рядках пісні-плачу робітників звучить заклик до утвердження справедливості, віра в те, що їхні життя і праця не були даремними. Некрасову важко бачити приниження народу. Зрозумілими стають слова поета про те, що “прекрасна пора” суспільного оновлення настане не скоро.

І все-таки “Залізниця” – твір оптимістичний. У ньому живе сподівання на краще життя, заради якого покладено стільки страждань. Саме так сприймали “Залізницю” передові люди того часу, сучасники Некрасова. Яскрава суспільна спрямованість твору на оновлення, суспільний прогрес робить актуальним цей твір і нині.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Зображення шляху людського поступу в поемі “Залізниця”