Як я розумію зміст вислову Г. С. Сковороди “Світ ловив мене, та не спіймав”
На межі давнього і нового періодів в історії українського письменства височить постать Григорія Сковороди. З покоління в покоління передаються розповіді про цього письменника, просвітителя, філософа. За що б він не брався, робив по-новому, ставився до цього з відповідальністю, принципово.
Будучи викладачем піїтики, Г. Сковорода викладав предмет по-своєму, працював залюбки, написав підручник. Це не подобалось єпископу, а ще більше не сподобалася сміливість, з якою Сковорода йому відповів: “Одна справа – архієрейський посох, а інша –
З 1769 року Сковорода вів мандрівне життя, щоразу відхиляючи пропозиції щодо різних посад та чинів. А таких пропозицій було багато. Ченці Києво-Печерської Лаври, знаючи його як ученого, пропонували стати “стовпом церкви і прикрасою обителі”. У відповідь почули: “Я стовпотворіння собою умножати не хочу, доволі і вас, стовпів неотесаних, у храмі Божому…” Спокушували його й високими світськими посадами. Бажаючи ізолювати від людей, харківський губернатор запитував Сковороду, з якої