“Як я розумію слова “Рукописи не горять?”
Твір Михайла Булгакова під назвою “Майстер і Маргарита” по повному праву вважається одним з найбільш видатних творів за всю історію російської літератури. Йому характерно безліч особливостей і вкрай цікавих моментів, а також цікавих філософських висловлювань деяких дійових осіб роману. Одним з таких висловлювань є слова Воланда про те, що рукописи не горять. Як можна розуміти дані слова? Чи можуть бути відмінності у їх розумінні між різними людьми? Як їх розумію, зокрема, особисто я? Все це вкрай цікаво і може бути ретельно розглянуто.
Безумовно,
Я розумію слова Воланда про те, що рукописи не горять тільки в плані того, що всі відомі твори, які подобаються людям, є такими, що не підлягати забуттю, тобто, не горять. Навіть якщо спочатку твір не було в дійсності визнано, якщо спочатку люди не оцінили його глибокий і надзвичайно осмислений зміст, твір все одно збережеться. Його будуть читати через роки люди нових поколінь. Цілком можливо, що вони зможуть оцінити його по-новому, полюбити його так, як ніхто раніше і передати його нову інтерпретацію наступним поколінням. Частково так сталося і з самим романом “Майстер і Маргарита”.
Саме цей твір і вживання саме в ньому висловлювання про те, що рукописи не горять, як мені здається, є досить філософським збігом. Воно є ніби то пророчим, тому що цей роман не моментально став популярним після виходу, але, в силу того, що рукописи не горять, йому все-таки вдалося стати таким.