Як я розумію образ Мавки з драми-фесрії “Лісова пісня” Л. Українки
Леся Українка – видатна українська письменниця, поетеса, драматург, талановитий прозаїк, перекладач, літературний критик, історик, музикознавець. Виняткове місце у творчості Лесі Українки, як і в усій українській літературі початку XX століття, займає драма-феєрія “Лісова пісня”. В п’єсі оспівується духовне багатство рідного народу, стверджується перемога добра і краси в людському житті…
Мавка – найяскравіший персонаж цієї драми. Вона постає перед читачем юною лісовою красунею з багатою душею і чутливим серцем, сповненим
Ø Ну, як таки, щоб воля – та пропала? Ø Се так колись і вітер пропаде?
Мавка любить красу і виступає проти всього, що її руйнує. Вона відзначається пристрасною любов’ю до природи, до життя у всіх його проявах. Лісова дівчина – дуже поетична натура, вона тонко розуміє музику, гарно співає. Мавка перебуває в повній гармонії з природою, для неї робота – не повинність невільника, наймита перед своїм хазяїном, не лише засіб існування, а потреба душі,
Мавку охоплює полум’я любові. Заради коханого вона залишає ліс і йде між люди. Міфологічна героїня проносить вогонь свого кохання крізь усі тяжкі випробування життя: мужньо і стійко переносить зневагу і презирство Лукашевої матері, муки нерозділеної до кінця любові, нарешті, ув’язнення в твердині “тьми і спокою”, куди завело її відступництво коханого. Невмируще Мавчине кохання сильніше за смерть. Вона не може вмерти, бо “ніяка сила в світі не дасть їй “бажання забуття”. Мавка дуже добра, співчутлива, вона не бажає помсти і знову повертається до життя, щоб урятувати Лукаша у його найтяжчу хвилину.
Мавка – ідеал людяності, чистоти, духовної рівноваги. Її образ – це символ весни і радості, символ вірного кохання, сим! вол прекрасної мрії. Леся Українка вклала в цю героїню чистої ту своєї душі, своє розуміння щастя і вірності. Ідея гармонії людини і природи втілена в образі Мавки. її устами поетесі ствердила невмирущу силу мистецтва, незламну віру в його безсмертя.