Як партія комуністів керувала літературою

Схожі твори:

1. Музика перепліталася в мене з літературою (творчість Бориса Пастернака) Одного разу високий худорлявий школяр повертався з гімназії. Буяла весна. Цвіли яблуні, вишні, і все було вкрито білими хмарками квітучих садків. Вікна багатьох дачних будиночків були відчинені навстіж. Легко й просто складалися рими: Горище вголос заспіва, Вклонившись рамі та зимі, Стрибне до вікон чехарда 3 дивацтв, нещасть, сум’ятя слів. Але...
2. Зв´язок жанрів пісенної лірики з художньою літературою та їх дослідження Ліричні пісні родинно-побутового змісту вперше почали використовуватися в новій літературі для музичного оформлення драматичних творів. Яскравим прикладом є “Наталка-Полтавка” та “Москаль-чарівник” І. Котляревського, де поряд з народними творами автор вводить власні тексти. Пісня як окремий літературний жанр виробилася у Творчості поетів-романтиків. У дусі народних – Твори В. Забіли “Соловей”, ”...
3. Зв´язок жанрів героїчного епосу з художньою літературою Героїчний ліро-епос починає проникати у писемну літературу вже 3 княжої доби, коли в літописах цитувалися народні Твори, і подавались відомості про народних співців. Першим твором, що постав на Межі фольклору та писемної літератури, є “Слово о полку Ігоревім”, у якому картини битви, поля бою подаються в дусі народної поетики, з...
4. Рецензія на самостійно прочитану книгу (А. Галич. “Взвращение”) Я на цій землі залишуся… А. Галич У книгу відомого поета, барда й драматурга Олександра Аркадійовича Галича ввійшли вірші, автобіографічна проза “Генеральна репетиція”, а також пісні: пісні-реквієми пам’яті ПРО. Мандельштама й Б. Пастернаку, знамениті “Хмари”, “Коли я повернуся” і інші. От уже кілька десятиліть звучать із магнітофонних плівок пісні цієї...
5. Зв´язок дитячого фольклору з художньою літературою та його дослідження З усіх жанрів дитячого фольклору найбільш поширені в літературі колискові пісні. Твори цього жанру написали Т. Шевченко (“Ой люлі, люлі, моя дитино…”), С. Руданський (“Над колискою”), Я. Щоголів (“Баю-баю”), Леся Українка (“Колискова” (“Місяць яснесенький”), О. Маковей (“Сон”), О. Олесь (“Над колискою” (Пісня матері), В. Самійленко (“Вечірня пісня”). П. Карманський різні...
6. Зв´язок жанрів родинно-обрядової творчості з художньою літературою та їх дослідження Із зародженням нової української літератури письменники почали широко використовувати у своїх творах елементи родинної обрядовості. Найперше це виявилося у драматургії, зокрема у драмах І. Котляревського ” Наталка Полтавка “, Г. Квітки-Основ´яненка “Сватання на Гончарівці”, п´єсі Т. Шевченка “Назар Стодоля”, в яких даються розгорнуті картини весільного обряду чи його етапів (сватання,...
7. Історичний розвиток паремій, їх зв´язок з писемною літературою та дослідження Прислів´я і приказки – жанр, який пройшов довгий шлях розвитку. Про давність його походження говорять елементи міфології та магії, що дійшли до нас у текстах паремій. Як невеликий за обсягом жанр, він дуже швидко реагував на історичні події, зміни в суспільному житті, явища дійсності, і фіксував це у коротких стійких...
8. Зв´язок загадок з іншими жанрами фольклору та з писемною літературою Загадки дуже тісно пов´язані з іншими жанрами усної словесності. Перш за все, як уже зазначалось, генетично вони пов´язані з міфологією – містять елементи давніх вірувань (анімізму, тотемізму), – а також з магією: споріднені із замовляннями, в яких з певних причин вказується не пряма назва предметів чи явищ, а їх описова...
9. Зв´язок народної казкової прози з художньою літературою, збирання та дослідження казкового епосу Мотиви казок зустрічаються вже в проповідницькій і полемічній літературі як ілюстрації до дидактичних та моральних настанов, зокрема у творах І. Вишенського, І. Галятовського, А. Радивиловського, Ф. Прокоповича. З казковою прозою споріднена творчість Г. Сковороди: “Басни Харьковские” перегукуються зі звіриним епосом. Казкові мотиви поширені і в новій літературі. Так, в “Енеїді”...
10. Дослідження жанру народної балади та його зв´язок з художньою літературою Балада як жанр народнопісенної Творчості – це один з тих жанрів, який найшвидше почав проникати у літературу. Уже в 13 ст. були створені збірники англійських балад, присвячені Робіну Гуду, Карлу Великому та ін. З 14 ст. стають відомі балади у французькій літературі з відомим авторством (балади Алена Шартьє, 1385-1435, Шарля...
11. Художній дивосвіт – поруч, або Як написати твір за літературою рідного краю Цікаво, а ви задумувались коли-небудь над тим, що для вас значить рідний край? Що це: місце, звідки хочеться скоріше втекти, щоб не бачити кожної зими чорного снігу, а влітку не знемагати від спеки, бо у ставку попередихали усі риби, і жаби перестали навіть кумкати – “чудова” екологія; або це місце,...
12. Авторська пісня в шкільному вивченні Ничипоров І. Б. Авторська пісня стала одним із примітних явищ у російській поетичній культурі другої половини ХХ сторіччя й у повноті виразила духовні, соціально-історичні грані світовідчування серединних десятиліть століття[1]. Як феномен вітчизняної поезії, авторська пісня, у чималому ступені запліднена атмосферою відносного розкріпачення “оттепельной” епохи, знайшла свої виразні обриси в основному...
13. Картини й теми книг Пастернаку Роман “Доктор Живаго” Пастернак уважав головною справою свого життя. Переживши запекле цькування, воно в грудні 1957 р. писав Е. А. Благініній, що, незважаючи на випробування, його не залишає радість: “Мені пощастило висловитися повністю, і <…> художник виявився й у моєму випадку незатертим і нерозтоптаним”. Пастернак приступився до підготовки книги віршів...
14. Особливості розвитку Галицько-волинського князівства в період політичної роздробленості Ще одним великим політичним утворенням на Русі в цей період було Галицько-Волинське князівство. Воно розташовувалося на окраїнних західно-російських землях. Галицько-Волинське князівство відрізнялося сприятливими природно-кліматичними умовами, багатством, багатолюдністю й красою міст (Галич, Володимир Волинський, Львів, Перемышль і ін.), перетиналося важливими торговельними шляхами загальноєвропейського значення. Воно граничило з Угорщиною й Польщею. Із...
15. Замітка в газету: На фестивалі бардовской пісні Я люблю бардовскую пісню. Часто ходжу в палаци культури на концерти бардовской пісні. Я вважаю, що простота й демократичність таких концертів завойовують у наші дні все більшу популярність. Самодіяльна пісня після техномузыки сприймається як щось сьогодення, живе, немов плече друга. Недавно я побувала в Центральному Будинку літераторів ім. А. А....
16. Лірика Ахматової, Пастернака, Твардовського (порівняльна характеристика) Коли ми читаємо про долі А. Ахматової, Б. Пастернака, О. Твардовського, ми помічаємо, що у всіх цих людей була в житті прірву: коли починалися цькування, репресії, переставали друкувати вірші. Але це дуже мужні і сильні духом люди, які змогли протистояти усім негараздам. На мій погляд, у А. Ахматової була сама...
17. Інтелігенція в революції – по романі Б. Пастернаку “Доктор Живаго” Пастернак почав писати роман “Доктор Живаго” в 1945 році й закінчив його в абре 1955 року. Про що ж той самий роман? Що такий Пастернак написав у ньому, що Симонов, редактор журналу “Новий мир”, відмовився друкувати роман і його видання на батьківщині було заборонено більше 30 років? Цей добуток був...
18. Давньоукраїнська держава – Київська Русь У глибину віків сягає історія могутньої слов’янської держави Київської Русі. Займаючи величезну територію від Карпат до Волги, від Прибалтики до чорноморських степів, уже в кінці X століття вона була найбільшою державою середньовічної Європи. її столицею був Київ, названий літописцем Нестором матір’ю міст руських. Це найстародавніше слов’янське місто поклало початок розпиткові...
19. Літературна діяльність Костянтина Михайловича Симонова К. М. Симонов (1915 – 1979). Літературна діяльність Костянтина Михайловича Симонова була різноманітною. Він писав повісті й романи, публіцистику й п’єси, кіносценарії й літературознавчі дослідження. Однак починав Симонов з віршів, і довгий час у свідомості читача він був насамперед поетом. Те, що відбулося з його віршами в роки Великої Вітчизняної...
20. “За яких обставин Д. Галицькому вдалось би перемогти монголо-татарів” Данило Галицький був князем Галицько-Волинської землі. Він народився у 1201 році у родині Київського князя Романа Мстиславича. У 1211 році галицькі бояри після перемоги в одній із міжусобиць вигнали княгиню Анну Романівну із Галича, а самі стали правити від імені малолітнього князя Данила Романовича. У 1215 році король Польщі Лешко...