“Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил”. Образ України в творчості Василя Симоненка
І. “Я – українець. Оце і вся моя біографія”. (Несправедливо коротке життя судилося В. Симоненку. Проте він чітко окреслив справжні життєві цінності й утвердив їх у своїй творчості. А найдорожчою цінністю для людини є Батьківщина.)
ІІ. Оспівування любові до України у поезіях Василя Симоненка.
1. Синівська розмова з Батьківщиною у поезії “Україно, п’ю твої зіниці…” (Поезія написана у формі монологу ліричного героя, зверненого до матері – України. Ліричний герой ніби хоче зупинитися на мить, щоб перевести дух, подивитися
Україно! Ти для мене – диво!
І нехай пливе за роком рік.
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік.)
2. Вияв високої любові до України у поезії “Лебеді материнства”. (Гімн незрадливії’! материнській любові й синівськііі вірності Вітчизні звучить у поезії “Лебеді материнства”:
Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Бо двох Батьківщин, як і двох матерів, не буває. Ця сповнена материнської ніжності поезія стверджує одвічну істину: без Батьківщини немає людини. Маги і Вітчизна
3. Найважливіше для поета – доля України (за поезією “Україні”). (Ліричний герой Симоненкової поезії щасливим почуватиметься лише годі, коли процвітатиме його країна, коли буде в ній мир і спокій, коли в ній щасливо житимуть люди:
Коли крізь розпач випнуться надії І загудуть на вітрі степовім, Я тоді твоїм ім’ям радію І сумую іменем твоїм.)
Сила поезій В. Симоненка. (Сила – в безмежній щирості та правдивості. Його поезія примушує кожного замислитися над тим, як він живе. Автор прагнув наблизити людей до ідеалів добра, справедливості, розбудити національну свідомість, патріотичні почуття. Саме для неї – рідної України – пост жив і творив:
Ради тебе перли в душі сію, Ради тебе мислю і творю…)
(1 votes, average: 5.00 out of 5)