Художня правда п’єси Івана Карпенка-Карого “Хазяїн”
Творчість Івана Карповича Тобілевича (Карпенка-Карого) слушно вважається найвищим досягненням української драматургії кінця ХІХ – початку ХХ століття, бо в ній геніально переплелись вірність життєвій правді і висока художня майстерність митця. Він уважно спостерігав за процесом розвитку економічного та соціального становища в Україні кінця ХІХ століття, коли повновладними господарями ставали поодинокі ка-піталісти-аграрії, що жорстоко експлуатували десятки тисяч сільських пролетарів. Такі спостереження лягли в основу комедії “Хазяїн”,
Перш за все, мене цікавило, що є основою моралі Пузиря та йому подібних? Відповідь мені він дає сам: “З усього… треба користь виймать, хоч би зубами прийшлося тягнути – тягни!” Всіма його вчинками керує
Та не можна без кінця терпіти панування тупих і жорстоких Пузирів. Поки що вибухає лише поодинокий бунт, перший камінь летить у голову одного з експлуататорів. Поки що “пузирі” не поступаються нічим. Але життя змусить їх змінитися, переродитися, інакше народна ненависть зітре “хазяїна” з лиця землі.
На мою думку, в образ Пузиря, в саму назву “Хазяїн” Карпенко – Карий заклав і певний позитивний смисл. По-перше, Пузир – дійсно хазяїн (слід зауважити, що працьовитість і дбайливе ставлення до господарства – традиційна риса характеру українця). Він – не марнотрат, рахує кожну копійку, бо добре обізнаний у фінансових справах. Пузир – працьовита, ділова людина, тому я сприймаю його господарські здібності як передові на той час, навіть необхідні, бо вони сприяють оновленню суспільства. Хіба не з цих “хазяїнів” вийшли тогочасні Харитоненки та Терещенки, що стали позитивною силою та економіч ним рушієм того періоду, коли Україна ліквідувала пережитки феодалізму і переходила до капіталізму?
Але все ж таки важко погодитися з частково позитивним сприйняттям образу Пузиря, бо ніякими об’єктивними процесами не можна виправдати хижацьку натуру пузирів. Без культури, гуманізму, цивілізованих прийомів господарювання вони недовго протримаються як справжні хазяїни – історія це доводила неодноразово.
Я думаю, що в наші дні ця п’єса зазвучала поновому актуально, і нам слід з великою увагою прислухатися до слів автора та персонажів.