Художня література – авангард Просвітництва
ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО
§ 1. ПРОСВІТНИЦТВО ЯК ЛІТЕРАТУРНА ЕПОХА
Художня література – авангард Просвітництва
І все ж таки художня література Просвітництва випереджала теоретичні висновки просвітницької філософії. А логіка художніх образів діяла сильніше, ніж абстрактні схеми. Наприклад, образ Робінзона Крузо з роману Даніеля Дефо вплинув на свідомість сучасників значно більше, ніж теорії англійських економістів, на які спирався автор. Більше того, ці теорії виявилися нежиттєздатними, а роман Дефо та його герой
Просвітницька література вражає тематичним багатством і жанровим розмаїттям. Вислів Вольтера “Всі жанри гарні, крім нудного” влучно характеризує прагнення письменників уникати переваги якогось одного жанру. Але XVIII століття вважається часом прози, а серед прозових жанрів особливо шанованим був роман, який давав можливість авторам висловити свої погляди глибоко й усебічно та втілити їх у конкретні образи. Просвітницький роман започаткував англійський письменник Д. Дефо, який в образі Робінзона Крузо вперше представив
Трибуною просвітницьких ідей став і театр. П’єси Гольдоні, Бомарше, Шиллера були розраховані на широкі кола глядачів, а не на гурт “справжніх шанувальників прекрасного”. Виняткова сила впливу просвітницьких драматичних творів була не тільки в тому, що зі сцени проголошувалися вироки старим феодальним порядкам. Глядачів глибоко хвилював образ позитивного героя, який утілював у собі високий моральний ідеал. Важливою рисою драматургії було й те, що автори часто не ідеалізували своїх героїв, а показували їхні суперечності та прагнення подолати внутрішні конфлікти.
В останні десятиліття XVIII ст. важливу роль у літературі Просвітництва починає відігравати поезія. Розквіт поезії пов’язаний з новим поглядом на народну творчість, який відобразився, зокрема, у творчості Гете й Шиллера, Бернса. Діячам Просвітництва також належить відкриття багатої образності народної поезії, її прагнення художньо осмислити дійсність.