“Хіба хто відає, скількох людей він скривдив за своє життя…”
Оповідання відомого чеською прозаїка, драматурга, поета, сатирика Карела Чапека не втратили своєї гостроти і актуальності й сьогодні, бо письменник розкриває “вічні” проблеми людського суспільства – поняття добра і зла, доброти і байдужості, аморальності і порядності. Саме про ці вади і якості йдеться в оповіданні “Замах на життя”.
Одного вечора хтось невідомий Стріляє в радника Томсу – непоказного, непримітного начальника канцелярії у якійсь установі. Вчинено замах; почато розслідування. Формальні запитання поліцейського
Кожен може вкоротити йому життя: Роубал, якому він нетактовно натякнув на невірність його дружини; хворий на сухоти кравець, який благав про допомогу; старий кур’єр, якого він привселюдно вилаяв за дрібницю; юнак-підлеглий, якого примусив підібрати кинутий на підлогу папір; колега Ванкл, обтяжений великою родиною, що хотів зайняти його місце і розв’язати
Так прикрий випадок примушує радника замислитися над своєю поведінкою і дійти висновку, що буденні, звичні стосунки часто не менш страшні, ніж вбивство чи грабунок. Тому і просить інспектора припинити карну справу, визнаючи винним насамперед себе.