Характери і почуття у повісті “Ваніна Ваніні”

Літературна діяльність Стендаля розпочалася в Італії, яка на той нас перебувала під владою Австрії. Письменник вступає до таємного товариства карбонаріїв, які боролися за свободу своєї Вітчизни.

Це були сміливі, відчайдушні люди, сильні пристрасні характери, здатні на самопожертву, зречення особистого щастя та благополуччя в ім’я майбутнього Італії. Враження від боротьби, в якій довелося брати участь, пережите відчуття небезпеки і жертовності, ризику і виважених дій лягли в основу численних творів письменника.

У повісті “Ваніна

Ваніні” (1829) Стендаль розповідає з великим драматизмом і піднесенням про зустріч за надзвичайних обставин Ваніни, дівчини з аристократичної родини, з юним республіканцем, втікачем із тюрми. Ваніна самовіддано доглядає за ним. Її кохання до П’єтро таке сильне, що вона навіть не уявляє, як Італія може бути для нього дорожчою за неї.

Стендаль з самого початку повісті ніби готує читача до трагічного кінця життя свого героя – таким сміливим і фанатично відданим боротьбі є він. У той же час письменник з великою симпатією описує і Ваніну. Силою свого характеру вона не поступається П’єтро. Та все-таки

оцінити велич тих жертв, на які здатен Міссіріллі, вона не змогла. Звідси і різне розуміння ними почуття обов’язку і вірності з самого початку і до кінця повісті.

Винятковість характерів П’єтро і Ваніни, одержимість, притаманна кожному, нагадує нам твори сучасників Стендаля, романтиків Байрона та Гюго.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Характери і почуття у повісті “Ваніна Ваніні”