“Выхожу один я на дорогу!” Мої роздуми про поезію М. Лєрмонтова
Вірш “Выхожу один я на дорогу”, написаний Лєрмонтовим в останній рік життя, міг би бути епіграфом до всієї творчості поета. Коли читаєш ці рядки, складається таке враження, що разом із поетом проходиш ще раз “кремнистьій путь” його творчого життя – від початку і до кінця, де він завжди сам-один, знемагає від туги і страждань, все шукає і не може знайти ні спокою, ні бажаної мети. Слова “сам”, “самотній” так часто трапляються у віршах Лєрмонтова, що можуть бути їх пізнавальним знаком, символом лермонтовської музи. Ще в перших,
“На севере диком стоит одиноко сосна!” Це їй, в її холодній самотності увижається сонце і пальма! Але це десь далеко і недосяжно! Таких прикладів дуже багато. І ось сам поет, пройшовши десятилітній шлях творчості, знову виходить на дорогу, і знову сам-один. Шлях його “кремнист”.
В небесах торжественно и чудно! Спит земля в сиянье голубом!
У таку тиху, зоряну ніч людина ще дужче відчуває свою самотність. Про нього навіть ніхто не згадує:
!Пустиня внемлет Богу, И звезда с звездою говорит.
І від цього “так больно и так трудно” самотньому мандрівнику, стомленому від нездійснених надій, оманливих пристрастей, марних зусиль. “Свобода і спокій” – ось останній притулок душі, останнє бажання. Думки про свободу і спокій нагадують пушкінські роздуми про життя:
На свете счастья нет, А єсть покой и воля!
Але саме тоді, коли людина спокійна і вільна, вона знову починає мріяти про те, що не здійснилося, про любов, щастя, про вічну красу і гармонію:
Я б желал на веки так заснуть,
Чтоб в груди дремали жжзнл сили,
Чтоб дыша вздьшалась тихо грудь;
Чтоб всю ночь, весь день мой слух лелея,
Про любовь мне сладкий голос пел,
Надо мной чтоб вечно зеленея
Темний дуб склонялся и шумел.
Мрія про гармонію, про злиття зі світом завжди жило в серці поета. Але на-ніть в юності вона вже здавалася нездійсненною. У вірші “Бажання” (1832) поет писав:
Дайте раз на жизнь и волю,
Как на чуждую мне долю
Посмотреть поближе мне!
Михайло Юрійович Лєрмонтов до кінця свого короткого життя почувався самотнім мандрівником, “чужим для мира и небес”. Але водночас він став вірним і постійним супутником багатьох читачів, мудрим співбесідником і улюбленим поетом.
Схожі твори:
- Аналіз вірша Виходжу один я на дорогу Лєрмонтова М. Ю У багатьох віршах Лєрмонтова – “Стрімчак”, “На півночі дикому коштує самотньо”, “Вітрило”, “И нудно, і смутно, і комусь руку подати…” – звучать мотиви смутку й самітності. Але особливо відчуємо цей мотив у вірші “Виходжу один я на дорогу”. Перед від’їздом поета в Пятигорск В. Ф. Одоєвський подарував йому записну книжку...
- Мої роздуми про поезію Антонича) Поезія Антонича народилася з пошуків місця людини в світобудові, з прагнень зрозуміти природу взаємостосунків людини з навколишньою реальністю, з пристрасного намагання визначити сенс людського буття. Я не людина, я рослина, а часом я мале листя… Живу, терплю, й умру, як всі звірята… Звірята й зорі, люди і рослини – у...
- “…Співаю, тож існую” (мої роздуми про поезію Б.-І. Антонича) Поезія Антонича народилася з пошуків місця людини в світобудові, з прагнень зрозуміти природу взаємин людини з навколишньою реальністю, з пристрасного намагання визначити сенс людського буття. Я не людина, я рослина, А часом я мале листя… Живу, терплю, й умру, як всі звірята.. Звірята й зорі, люди і рослини – У...
- Мої роздуми про російську поезію Можна було б привести сотні доказів того, що поезія неможлива, якби не те, що вона існує. Ю. Лотман Найголовніше, що мене дивує у російській поезії, – це те, що вона майже завжди учениця “західної”, проте завжди її переростає, як на мій погляд. Справді, з уроків літератури ми знаємо, що російська...
- “…Співаю, тож існую” (мої роздуми про поезію Богдана-Ігоря Антонича) Поезія Антонича народилася з пошуків місця людини в світобудові, з прагнень зрозуміти природу взаємостосунків людини з навколишньою реальністю, з пристрасного намагання визначити сенс людського буття. Я не людина, я рослина, а часом я мале листя… Живу, терплю, й умру, як всі звірята… Звірята й зорі, люди і рослини – у...
- “Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок, є тисячі ланів, але один лиш мій”. Роздуми щодо творчості В. Симоненка Творчість В. Симоненка була самобутнім явищем в українській літературі. Його поезії відрізнялися злободенною тематикою, непримиренністю до кривди, справжньою народністю і глибоким патріотизмом. Усі їх об’єднує любов до своєї Батьківщини і народу, прагнення бачити свою Вітчизну вільною, незалежною, бо бачив, як у тенетах бюрократизму, фальші, лжепатріотизму партійних діячів гине Україна, знищується...
- Тема самотності в ліриці М. Лєрмонтова И скучно, и грустно, и некому руку подать В минуту душевной невзгоды… М. Ю. Лєрмонтов Становлення Михайла Лєрмонтова як особистості і як поета припало на роки миколаївської реакції, що настала в Росії після розгрому декабристів. У російському суспільстві того часу панували розгубленість, розчарування, апатія. Кращі люди покоління 30-х років XІX...
- “Як асфальтують дорогу” Незнаючій людині може здатися, що укладання асфальту – це дуже просте і легке заняття, але насправді це зовсім не так. По-перше, укладати асфальт потрібно тільки в суху погоду, а перш ніж його укласти, потрібно, почистити основу від бруду і розрівняти її. Під час того, як відбувається укладання асфальту, температура повітря...
- Осміяний пророк про поета й поезію М. Ю. Лермонтов дуже рано став усвідомлювати себе поетом. Як і А. С. Пушкін, перед яким він схилявся, М. Ю. Лермонтов багато міркував про призначення поета й поезії. Ще в юнацьких віршах “До друга”, “Монолог”, “Молитва” він говорить про мінливість Музи, про всеспалюю-щем полум’я натхнення, про трагічну долю поета. Вірші...
- Один день і ціле життя російської людини в повісті А. И. Солженицына “Один день Івана Денисовича” На дню в нього видалося сьогодні багато удач… А. Солженицын. Один день Івана Денисовича Повість А. И. Солженицына “Один день Івана Денисовича” була написана в 1959 році за дивно короткий строк – сорок днів. Це перше, “дебютне” виступ письменника в пресі відразу привернуло увагу читачів і критиків до добутку й...
- Михайло Лермонтов “І нудно і сумно…”, “На дорогу йду я в самотині..”, “Герой нашого часу” XIX СТОЛІТТЯ Михайло Лермонтов “І нудно і сумно. ..”, “На дорогу йду я в самотині..”, “Герой нашого часу” Михайло Юрійович Лермонтов (1814-1841) – російський поет, прозаїк, драматург. Народився М. Ю. Лермонтов 3 жовтня 1814 року в Москві. Батько, Юрій Петрович, відставний піхотний капітан, з дворянської сім’ї, що збідніла; мати, Марія...
- Твір по літературі за творами М. Ю. Лєрмонтова Характерною темою для всієї творчості М. Ю. Лєрмонтова є тема самотності. Напевно, тому в багатьох його віршах зустрічаються такі слова, як “один”, “самотній” (“Белеет парус одинокий…”, “Вьіхожу один я на дорогу…”, “На севере диком стоит одиноко…”). Ми знаємо, що поет і в житті був самотній. Його зреченість, віддаленість від людей...
- Про поезію Н. М. Рубцова Микола Фляків. Любов, ніжність до своєї Батьківщини, маленької й великий, нескінченна, жагуча, – от, що відрізняє його: З кожної избою й тучею, Із громом, готовим упасти, Почуваю саму пекучу, Самий смертний зв’язок. Образ Вітчизни в Рубцова зливається з образом вогника, теплого, рідного, близького не тільки для російського, але й для...
- Борис Пастернак про поета і поезію Во всем мне хочеться дойти До самой сути… Б. Пастернак Коли читаєш лірику Бориса Пастернака, стихія поезії поглинає тебе, як злива, і тобі передається вся повнота відчуття світу, захопленості ним. Поет здається невід’ємною частиною Землі, життя, її голосом – голосом лісів, лук, птахів. Невипадково, коли Пастернаку знадобилося дати визначення поезії,...
- “И скучно и грустно, и некому руку подать…” (за творами М. Ю. Лєрмонтова) Характерною темою для всієї творчості М. Ю. Лєрмонтова є тема самотності. Напевно, тому в багатьох його віршах зустрічаються такі слова, як “один”, “самотній” (“Белеет парус одинокий…”, “Выхожу один я на дорогу…”, “На севере диком стоит одиноко…”). Ми знаємо, що поет і в житті був самотній. Його зреченість, віддаленість від людей...
- Лірика Михайла Лєрмонтова Вірш “Смерть поета” має викривальний характер, це пристрасний протест, обурення і гнів, звернені проти убивць ( світських вельмож і самодержця), які холоднокровно цькували “свободный, смелый дар” великого поета. Тут і невтішне горе друзів, які не змогли захистити “сердца вольного”, і погроза, і вирок “свободы, гения и славы палачам”. У цьому...
- Лірика історії (про поезію О. Мандельштама) У листі Мандельштама до Тинянову є слова: От уже чверть століття, як я, заважаючи важливе із дрібницями, напливаю на російську поезію, але незабаром вірші мої зіллються з нею, дещо змінивши в її будові й складі Нічого не скажеш усе здійснилося, усе збулося. Немов алмаз на склі, немов різцем по камені...
- Прочитайте і проаналізуйте поезію Т. Шевченка “Мені однаково, чи буду…” У квітні 1846 року Т. Шевченко зближується з діячами Кирило-Мефодіївського товариства, а через рік, у зв’язку з розгромом цієї таємної політичної організації, потрапляє під арешт. Під час обшуку конфісковано шевченківські Твори з рукописного поетичного альбому “Три літа”. Слідство у справі кирило-мефодіївців, яких ув’язнили в казематі Петропавловської фортеці Петербурга, завершилось ЗО...
- Мотиви свободи і самотності лірики М. Ю. Лєрмонтова Ще за життя ліричні твори М. Лєрмонтова принесли йому славу другого поета після Пушкіна, але справжнє значення його ліричної спадщини відкрилося вже після його смерті. А поетична чарівність його віршів приваблює читача і сьогодні. У віршах поета відбилися всі його творчі інтереси, моральні і художні пошуки, особисті переживання, навіть Суспільні...
- “Поет до кістки наш, народний” (За поезію М. Рильського) Максим Рильський… Ця людина так багато зробила для розвитку вітчизняної літератури, що не треба навіть перелічувати його досягнень: Максим Тадейович був громадським діячем, ученим, перекладачем і, звичайно ж, поетом. Завдяки цій людині українська поезія набула своєї сучасної гнучкості й синтаксичного багатства. Дехто вже за часів незалежності зухвало натякав про “толерантність”...