Втілення в романі Камю “Чума” рис екзистенціалізму
Основу філософії екзистенціалізму складає поняття існування людей, буття. Представники цього напрямку були переконані, що людина народжується не з першим криком, а коли вперше починає усвідомлювати своє місце в світі. А для того, щоб особистість досягла стану екзистенції, необхідні “граничні ситуації”, небезпечні для життя.
Альбер Камю – відомий письменник-екзистенціаліст. Його Роман “Чума” набув відразу шаленої популярності. Сюжет твору побудований на розповіді про зачумлене містечко Оран. Проте історією страшної хвороби
Сама назва вже багатоасоціативна. В той час чумою називали фашизм. Та й опис поведінки зачумлених людей дуже нагадує поведінку людей на початку війни – їх небажання вірити у лихо, заперечення, байдужість. З часом люди діляться на два типи: тих, хто бореться з чумою, і тих, хто намагається скористатися цією ситуацією. Така поведінка під час епідемії чуми в творі Камю дуже нагадує роман Бертольда Брехта “Матінка Кураж”, де головна героїня шукає зиску з війни.
Отже, чума –
Несумнівною рисою екзистенціалізму є песимістичний фінал твору. Хоча чуму мешканці подолали, але нікому не відомо, коли вона знову проросте. Адже, на думку героя твору, а отже і самого автора, паростки чуми ніколи не зникають, а лише можуть причаїтися та чекати нагоди знову проявитися.
Такий кінець твору – цілком у стилі екзистенціалістів, що вважали світ абсурдним, а людину – не здатною отримати остаточну перемогу над злом. Але це не значить, що Камю не вірив у людей, навпаки він шукав ті якості, що допомагають людям протистояти “хворобам” суспільства. Тому його роман “Чума” не стільки констатація безнадійності людства, скільки засторога, спроба довести важливість боротьби.
Так, у творі він створює образи людей, які розуміють своє призначення у світі, що здатні протистояти злу. Лікар Ріє неухильно виконує свої обов’язки під час чуми, докладає зусиль, щоб полегшити страждання хворих. А створені ним санітарні дружини – є дієвим методом боротьби проти хвороби. Журналіст Рамбер залишається у зачумленому місті, хоча має можливість його покинути. Його почуття відповідальності, навіть якщо це не стосується його особисто, вражає читача.
Альбер Камю втілював у своїх творах риси екзистенціалізму, намагаючись застерегти людство від небезпеки остаточного знецінення людського буття.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)