Вплив телебачення на світогляд людини (твір-роздум на суспільну тему)
Усім відомий такий вислів: “Дивитися на світ крізь рожеві окуляри”. Ми говоримо так про людину, яка з тих чи інших причин не сприймає навколишню дійсність адекватно. Не можна сказати, що така людина позбавлена здорового глузду. Іноді світогляд людини змінюється під впливом незрозумілих чинників навіть усупереч її власному бажанню. У сучасному суспільстві таким агресивним засобом втручання у сферу свідомості стало телебачення. Цікавий факт: зображення на екрані першого телевізора було дуже кумедним – яскраво-рожевим і розпливчастим.
У технічному плані сучасний телевізор удосконалений настільки, що в ньому важко впізнати його старовинного “попередника”. Але яскраво-рожеве і розпливчасте зображення було успадковане сучасним апаратом. Звісно, що вислів “яскраво-рожеве і розпливчасте зображення” я вживаю в переносному значенні. Зображення сучасним телевізором передається зі збереженням найменших кольорових нюансів. Проте інформація, що ллється безперервним водоспадом з екранів
Телевізор став надбанням майже кожної сучасної родини. Це своєрідне “домашнє вогнище”, коло якого збираються, найчастіше ввечері, всі представники сім’ї. Навіть якщо ти самотній, можеш звернутися до “відданого друга”, який ніколи тебе не зрадить, хіба що тільки потребуватиме ремонту. Поступово телевізор стає ще одним членом родини.
Власне телебачення із самого початку мало тільки позитивні функції. За допомогою телебачення ви можете мандрувати по всій земній кулі, зазирнути у найглибші западини, піднятися на найвищі у світі гори. Ви можете ознайомитися із традиціями і культурою далеких народів. Ви можете дізнатися про останні новини з усього світу, послухати найкращу у світі музику, подивитись новий шедевр кіномистецтва.
Отже, телебачення – це джерело інформації. По суті, вплив телебачення на формування свідомості людей позитивний: розширюються світоглядні та пізнавальні межі. Негативний вплив пов’язаний із людським фактором. У всі часи існували люди аморальні, чиї уподобання, духовні орієнтири йшли всупереч загальнолюдським. Заради власного зиску ці люди переступають межу закону і можуть навіть скоїти злочин. Прикро, але телебачення дає широкі можливості таким людям у досягненні їхньої корисливої мети.
Отже, телеефір переривають “мертві” рекламні паузи і блоки. З одного боку, реклама так уже набридла, що виникає непереборне бажання просто вимкнути телевізор. Іноді ти навіть забуваєш, що дивився до рекламної “хвилинки”. Нав’язлива реклама не тільки змушує купувати зайві непотрібні товари, які найчастіше за все мають доволі низьку якість. Вона також формує новий тип людини – людини-споживача. Так, якщо, наприклад, ти будеш пити пиво, то навколо тебе будуть розумні й веселі друзі. У твоєму сімейному житті запанує тиша, лад і спокій, якщо ти будеш купувати… майонез. Удача ніколи не залишить тебе, якщо ти запалиш дуже “корисну” сигарку: ти побачиш інший світ, світ нескінченних пригод. Хоча всі чітко усвідомлюють, до яких наслідків призводить паління: інший світ побачити, дійсно, можна, причому дуже швидко.
Телебачення – це потужне знаряддя, за допомогою якого можна вільно маніпулювати масами. Такі маніпуляції були продемонстровані під час останньої передвиборчої кампанії на посаду президента. Таємниця успіху всім відома: досить наповнити ефір урочистим “оспівуванням” одного кандидата і зневажливим аналізом помилок його противника.
У західних регіонах місцеві телеканали оспівували свого кандидата, у східних – його опонента. Ця телегра трохи не призвела до трагедії: жорстокого кровопролиття і розколу нації. Політикам вистачило мудрості своєчасно припинити цей показовий процес “любові” до Батьківщини. Отже, в телеефірі лунали високі гасла про рівність, братерство і щастя всіх земляків, а як тільки справи владнались і настала черга розділяти посади, заслужені важким мистецтвом маніпулювання настроями натовпу, ” патріотизм ” політиків кудись зник.
Під впливом телебачення формується мовленнєва культура людей. Не варто говорити (бо про це вже багато разів було сказано) про відповідність мовлення телеведучих нормам сучасної української літературної мови. Процеси демократизації суспільства лібералізували наше мовлення. У публіцистиці почали активно використовувати елементи розмовного мовлення, стилістично знижену, вульгарну, жаргонну лексику, простоліття. Прагнення відійти від канонів радянської доби в бік невимушеності, неофіційності, прагнення вирватися з полону українського провінціалізму виявилися у таких формах: усе найчастіше ми чуємо, як людей, у тому числі офіційних осіб, іменують без компонента по батькові. У студії доволі часто звучать звертання просто на ім’я й часто на “ти”, запозичені з розмовної мови формули прощання: “Хай щастить! Будьмо! Бувайте! Шануймося, бо ми того варті!” У мові газет і журналів, у телевізійних студіях уже не рідкістю стало використання непристойних слів.
Якщо говорити про цензуру, то, на мою думку, прийшов уже час певною мірою обмежити діяльність “діячів” телебачення, які намагаються заробити якомога більше грошей. Подивитися на телеекрані високохудожню кінострічку не завжди щастить. Натомість – ріки крові, жорстокість, насильство. Дитина, система моральних цінностей якої формується під впливом такого телебачення, ставши дорослою, буде вважати, що за гроші купується все на світі. Вбити людину можна – нехай вона тільки спробує образити тебе. Лайка, нецензурні вислови – це своєрідна норма мовлення майже кожної сучасної людини. Як бачимо, у кожній сфері суспільної діяльності тим чи іншим чином відображається подвійна сутність людського єства: одвічна боротьба добра і зла. Це твердження цілком справедливе і стосовно телебачення. Проте телебачення значно впливовіше, ніж інші види масової інформації: воно впливає не тільки на окрему особистість, а й на суспільство і людство в цілому. Здається, тільки Інтернет не поступається телебаченню у своїй функції глобального впливу на людину.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)