Властивості матерії і її атрибути

Вище вже говорилося, що матерія має безліч властивостей. Коротко перелічимо найбільш загальні з них. До їхнього числа ставляться, у першу чергу, рух, простір і час, що є атрибутами матерії, тобто тим, що забезпечує їхнє буття. Далі. Матерія вічна й нескінченна. Це означає, що вона ніколи не мала початку в часі й просторі й не буде мати кінця. Принцип неуничтожимости й несотворимости матерії й рухи є наступною властивістю матерії. Цей принцип конкретно реалізується в численних законах збереження. Важливою властивістю матерії є здатність до взаємоперетворення

різних видів матерії друг у друга. Звідси треба, що окремі види матерії можуть зникнути, але при цьому в певнім кількісному співвідношенні з’являються інші її види. І цей процес нескінченний. Про властивість невичерпності матерії ми вже говорили

Нарешті, матерія характеризується суперечливістю, єдністю перериваною й безперервного, єдністю кінцевою й нескінченного, абсолютністю й відносністю й т. д.

Вивчаючи властивості матерії, можна помітити їх нерозривний діалектичний взаємозв’язок. Одні властивості взаимообуславливают інші неї властивості

Матерія має й складну структурну

будову. На основі досягнень сучасної науки ми можемо вказати деякі її види й структурні рівні. Відомо, що до кінця XIX в. природознавство не йшло далі молекул і атомів. З відкриттям радіоактивності електронів почався прорив фізики в більше глибокі області матерії. Причому, підкреслимо ще раз, принципово новим при цьому є відмова від абсолютизації якихось первокирпичиков, незмінної сутності речей. У цей час фізикою відкрита безліч різних елементарних часток. Виявилося, що кожна частка має свій антипод – античастинку, що має з нею однакову масу, але протилежний заряд, спин і т. д. Нейтральні частки також мають свої античастинки, що відрізняються протилежністю спина й інші характеристики. Частки й античастинки, взаємодіючи, “анігілюють”, тобто зникають, перетворюючись в інші частки. Наприклад, електрон і позитрон, анігілюючи, перетворюються у два фотони

Симетричність елементарних часток дозволяє висловити припущення про можливість існування антисвіту, що складає з античастинок, антиатомів і антиречовини. Причому всі закони, що діють в антисвіті, повинні бути аналогічними законам нашого миру

Загальна кількість часток, включаючи й так звані “резонанси”, часовий проміжок життя, який надзвичайно малий, досягає зараз приблизно цифри 3ОО. Передвіщається існування гіпотетичних часток – кварків, що мають дробовий заряд. Кварки поки не відкриті, але без них неможливо задовільно пояснити деякі квантово-механічні явища. Не виключено, що в недалекому майбутньому це теоретичне пророкування знайде експериментальне підтвердження

Систематизуючи відомі відомості про будову матерії, можна вказати наступну її структурну картину

По-перше, варто виділити три основних види матерії, до яких ставляться: речовина, антиречовина й поле. Відомі електромагнітні, гравітаційні, електронні, мезонні й ін. поля. Загалом кажучи, з кожною елементарною часткою зв’язане відповідне їй поле. До речовини ставляться елементарні частки (крім фотонів), атоми, молекули, макро – і мегатела, тобто все те, що має масу спокою

Всі зазначені види матерії діалектично взаємозалежні між собою. Ілюстрацією цього є відкриття в 1922 р. Луи де Бройлем двоїстого характеру елементарних часток, які в одних умовах виявляють свою корпускулярну природу, а в інші – хвильові якості

По-друге, у самому загальному виді можна виділити наступні структурні рівні матерії:

1. Елементарні частки й полючи

2. Атомно-молекулярний рівень

3. Всі макротіла, рідини й гази

4. Космічні об’єкти: галактики, зоряні асоціації, туманності й т. д.

5. Біологічний рівень, живу природу

6. Соціальний рівень – суспільство

Кожний структурний рівень матерії у своєму русі, розвитку підкоряється своїм специфічним законам. Так, наприклад, на першому структурному рівні властивості елементарних часток і полів описуються законами квантової фізики, які носять імовірнісний, статистичний характер. Свої закони діють у живій природі. За особливими законами функціонує людське суспільство. Є цілий ряд законів, що діють на всіх структурних рівнях матерії (закони діалектики, закон всесвітнього тяжіння й ін.), що є одним зі свідчень нерозривного взаємозв’язку всіх цих рівнів

Усякий більше високий рівень матерії містить у собі більше низькі її рівні. Наприклад, атоми й молекули містять у собі елементарні частки, макротіла складаються з елементарних часток, атомів і молекул. Однак матеріальні утворення на більше високому рівні не є просто механічною сумою елементів нижчого рівня. Це якісно нові матеріальні утворення, із властивостями, що докорінно відрізняються від простої суми властивостей складених елементів, що й знаходить своє вираження в специфіці законів, що описують їх. Відомо, що атом, що складається з різнорідно заряджених часток, нейтральний. Або класичний приклад. Кисень підтримує горіння, водень горить, а вода, молекули якої складаються з кисню й водню, гасить вогонь. Далі. Суспільство є сукупність окремих людей – биосоциальних істот. Разом з тим суспільство несводимо ні до окремої людини, ні до деякої суми людей

По-третє, виходячи з наведеної вище класифікації, можна виділити три різних сфери матерії: неживу, живу й социально-организованную – суспільство. Вище ми розглядали ці сфери в іншій площині. Справа в тому, що всяка класифікація відносна, а тому залежно від потреб пізнання можна давати всіляку класифікацію рівнів, сфер і т. д., що відбивають складну, багатогранну структуру матерії. Підкреслимо, що вибрана та або інша підстава класифікації є лише відбиття різноманіття самої об’єктивної реальності. Можна виділити мікро-, макро – і мегамир. Цим класифікація структури матерії не вичерпується, можливі й інші підходи кней.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Властивості матерії і її атрибути