“Вияви комізму у п’єсі “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого”
У комедії один персонаж прагне приховати свої думки й наміри, інший своїми репліками ніби знімає прикриття. Приміром, такий епізод: Пузир не поїхав до міста з Золотницьким ніби через раптове та неочікуване нездужання, але ми розуміємо, що причина інша: вні не хоче купувати шампанське. Феноген бере гроші за всякі послуги й водночас намагається прикрити себе завісою порядності (ніби позичає гроші). Тут маємо невідповідність між текстом і підтекстом фрази. Інша форма цього прийому помітна в сценах з халатом, де з’являється кількаразовий повтор
Яскравим виявом комізму є діалоги й монологи. Вони поділяютьсяя на дві групи: спочатку мовні партії нібито стверджують переконаність персонажів у правильності тієї справи, яку вони вершать (хоч стають на хибний шлях), а потім – заперечують попередні думки.
Ефективно використано в комедії “Хазяїн” мовні засоби: народні прокльони поруч з брутальними словами (Пузир проклинає Петьку Михайлова), засіб чортівщини (хазяїн вважає, що його лихий попутав), макаронічна мова (наприклад, колоритна мова Куртца) тощо.
Засоби комізму, витворені геніальним, неперевершеним, видатним комедіографом у драматичному творі “Хазяїн”, яскраві, соковиті, влучні, переконливі. Вони свідчать про високу майстерність Івана Карпенка-Карого й гарантують довге життя його героям та невмирущість втілених у них ідей.