Home ⇒ 📕Твори до ЗНО ⇒ Вистава-ігрище – Народна драма

Вистава-ігрище – Народна драма

Усна народна творчість
Народна драма
Вистава-ігрище
З обрядових пісень-ігор різдвяного циклу з часом у самостійний жанр – вистави-ігрища – виділилися окремі складові частини. Це сталося через ускладнення сценічної дії, збільшення тексту і кількості персонажів гри. До сьогодні у різних варіантах дійшли дві вистави – “Коза” і “Меланка”.
“Коза” – це святкова вистава-ігрище, у якій великого значення набуває власне сценічний елемент. У грі беруть участь такі персонажі: коза, дід, циган, лікар, солдат (в іншому

варіанті вистави може бути ще Міхоноша). Усі персонажі мали бути одягненими відповідно до своєї ролі: дід мав перуку і бороду з льняного прядива, коза була вдягнена у вивернутий кожух і маску, цигана одягали у лахміття і вимазували сажею, солдат мав тримати, велику палицю – рушницю, а лікаря огортали білим рядном.
Сценічне дійство розвивалося в такий спосіб: на початку дії з’являвся дід з вередливою козою. Розсердившись на козу, дід її випадково вбиває, а зрозумівши це, починає тужити. Коли з’являється циган, дід намагається йому продати вбиту козу, але вони не дійшли згоди щодо ціни. Починається

суперечка, яка переходить у бійку. З’являється солдат, який спиняє бійку. Потім приходить лікар і намагається врятувати козу. Але переконавшись, що вона мертва, хоче зняти з неї шкуру. Тут починають грати музики, і коза, а з нею і всі інші персонажі, танцюють.
Господарі хати, до якої “водили козу”, мали обов’язково обдарувати учасників вистави, бо “де коза ходить, там жито родить”.
“Меланка” – ще одна вистава-ігрище, на мотив водіння кози. Історичне коріння цієї сценки, можливо, бере початок у часи матріархату, коли жінка вважалася главою роду, а новий рік починався саме на свято Меланки 13 січня.
Роль Меланки в ігрищі виконував високий кремезний хлопець, перевдягнений дівчиною. Заходячи до хати, він намагався “допомагати” господині поратися у хаті, та натомість шкодив, де тільки міг. Наприклад, допомагаючи хазяйці підмести хату, розкидував сміття, а миючи посуд, забруднював його. Такі жартівливі витівки закінчувалися танцями, під час яких з’являвся новий персонаж – Смерть. Далі вистава розгорталася на зразок “Кози”: Смерть вбивала козу, дід, ридаючи над нею, випрошує гроші у господарів хати, щоб заплатити лікареві. Лікар оживляє козу, після чого всі учасники вистави танцюють і збирають у глядачів подарунки “козі на січку”. Зібравши подарунки, артисти йшли далі по хатах, співаючи пісню про Меланку-господиню.
З часом народна драматургія почала брати сюжети для ігрищ не тільки з обрядових пісень, але й використовувати соціальні, побутові конфлікти, явища. Часто сюжет міг будуватися на якомусь анекдоті. Дійові особи різко поділялися на позитивних (селянин, солдат, запорожець) і негативних (циган, шинкар, злодій, шляхтич). Тексти п’єсок були сповнені жартівливими діалогами, народними прислів’ями, приказками, а власне дія характеризувалася швидкою зміною сцен. Характерна ознака таких вистав-ігрищ – велика кількість зовнішніх ефектів, таких як: бійки, падіння, танці та різні веселі витівки. Найбільш вдалі персонажі, сюжети, діалоги та цілі сценічні дії, як правило, переходили з однієї вистави в іншу. Для народної драми також є характерною варіативність текстів.
“Війт і жебрак” – це драматизована гра, яка має соціальний сюжет і передбачає три “сцени”: канцелярію, арештантську (“гайдучню”) та суд. Дія драматизованої гри розгортається у канцелярії: жебрак скаржиться війтові (старості села), що в нього вночі було вкрадено теля. Він посилається на свідків і називає злодія. Війт наказує гайдукам (охоронцям) привести злодія, але той запевняє, що теля він “і в очі не бачив”. Коли свідки викривають злодія, війт відсилає всіх до суду. Суддя опитує злодія і свідків та виносить вирок: ув’язнити злодія. Гайдуки відводять його в арештантську. ?

(2 votes, average: 3.50 out of 5)

Схожі твори:

Вистава-ігрище як різновид пісень-ігор З обрядових пісень-ігор різдвяного циклу з часом у самостійний жанр – вистави-ігрища – виділилися окремі складові частини. Це сталося через ускладнення сценічної дії, збільшення тексту і кількості персонажів гри. До сьогодні у різних варіантах дійшли дві вистави – “Коза” і “Меланка”. “Коза” – це святкова вистава-ігрище, у якій великого значення...
Тема 3. Народна драма – І. Усна народна творчість І. Усна народна творчість < Тема 3. Народна драма Початки народної драми, яка є джерелом професійної драматургії, – у дохристиянській давнині. Це невеличкі сценки віршованої форми, які супроводжували або відбивали певний обряд, трудовий процес або становили собою гру дітей, юнацтва і мали розважальний характер. “Просо” – драматичний діалог між двома...
Народна драма Початий народної драми, яка є джерелом професійної драматургії, – у дохристиянській давнині. Це Невеличкі сценки віршованої форми, які супроводжували або відбивали певний обряд, трудовий процес або становили собою гру дітей, юнацтва і мали розважальний характер. “Просо” – драматичний діалог між двома групами людей молодицями й дівчатами (з одного боку) і...
Пісні-ігри – Народна драма Усна народна творчість Народна драма Народною драмою називають твір, сюжет якого розгортається завдяки поєднанню мовних, сценічних та музичних засобів. Жанри народної драми: пісня-гра, вистава-ігри-ще, весілля. Пісні-ігри Пісні-ігри виникли у первісному суспільстві і були складовою частиною різних обрядових циклів – різдвяного, шлюбного, сільськогосподарського. Але існував і мішаний тип пісень-ігор – веснянки,...
Весілля – Народна драма Усна народна творчість Народна драма Весілля Весілля – одна з найвеличніших форм народної драми, в якій відбилися мораль і світогляд, родинні та суспільні стосунки українського народу на кожному етапі його розвитку, його поетичні уявлення та артистичні здібності. Весілля справляли восени, після закінчення польових робіт, але традиційно тільки до середини жовтня...
Роль пісень у весільному обряді – Народна драма Усна народна творчість Народна драма Роль пісень у весільному обряді Усі весільні обряди супроводжувались піснями. В них пояснювався зміст і значення кожного обряду, прославлялися молоді та їх батьки. Тому обов’язково на кожному весіллі були присутні хори: три жіночі – хор дружок, хор світилок та хор свах, а в деяких регіонах...
Весілля – велична народна драма Традиційне народнопісенне й драматичне мистецтво українців має своє найвеличніше втілення – обрядове дійство під назвою “весілля”. У всіх регіонах України воно виконувалось у тій чи іншій формі, і відмінності мали яскравий місцевий колорит, притаманний тій чи іншій області. У весіллі найцікаівішим передусім є те, що ця народна драма являє собою...
Тема. Народна драма “Вільгельм Телль” Просвітники стверджували, що світ, в якому ми живемо, прекрасний та досконалий, влаштований гармонійно та раціонально. Природа обдарувала людину – досконале створіння – різноманітними талантами та здібностями. У суспільстві людей мають об’єднувати братні почуття та взаємна повага. Просвітники вважали, що у Всесвіті діють універсальні закони. Людина буде щаслива тоді, коли пізнає...
Фрідріх Шиллер та народна драма “Вільгельм Телль” Оцінюючи самобутність та художню майстерність драматургічного спадку Шиллера, його славетний співвітчизник, письменник Томас Манн, писав про п’єси Шиллера: “Він винайшов для себе свою неповторну сценічну мову, яку безпомилково впізнаєш за інтонацією, за ритмом і звучанням, мову найблискучішу, найпатетичнішу з будьколи створених в німецькій, а може, і в світовій літературі, –...
Йосиф Бродський Вистава з явами Йосиф Бродський Вистава з явами “Вистава з явами” (“Представление”) Переклад: Володимира Ляшкевича “Прєдсєдатєль Совнаркома, Наркомпроса, Мініндєла!” Ця місцевість так знайома, як окраїна Китаю! Ця особа так знайома! Допиту знак замість тіла. Полізначливість шинелі. Замість мозку – чорна кома. Замість горла – темний вечір. Замість буркал – знак розподіл. Ось і...
Народна драма “Вільгельм Телль”, поетизація в ній боротьби за національну незалежність і свободу особистості Урок зарубіжної літератури 9 клас УРОК № 24 Тема. Народна драма “Вільгельм Телль”, поетизація в ній боротьби за національну незалежність і свободу особистості. Мета: Ознайомитися зі змістом драми Шіллера “Вільгельм Телль”; пояснити символічний сенс сцени на Рютлі; продовжувати вчити учнів працювати в групах. Обладнання: картки із завданнями для групової роботи....
КАЗКИ (соціально-побутові). УКРАЇНСЬКА НАРОДНА КАЗКА Мета: розширити й узагальнити знання учнів про види народних казок, які вони читали у початкових класах; ознайомити з ознаками побутової казки; вдосконалювати вміння читати діалоги, знаходити в тексті зачин, основну частину і кінцівку; формувати вміння висловлювати моральні оцінні судження, складати характеристику дійових осіб казки; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення;...
Драма поета і драма особистості (за твором В. Сосюри “Червона зима”) В. Сосюра – поет, народжений буремною епохою 20 років XX століття. І ця епоха, з її складнощами і мінливостями, не пройшла повз творчість поета. “Червона зима” – це поема про громадянську війну в Україні, про поета та його участь у подіях тих років. Тому поема багато в чому автобіографічна. Ліричний...
Драма Г. Ібсена “Ляльковий дім”. Жанр п’єси – соціально-психологічна драма Генрік Ібсен – норвезький (і ширше – скандинавський) письменник, автор філософсько-символічних драматичних поем “Бранд” і “Пер Гюнт”, творець “нової драми”, який визначив розвиток світової драматургії ХХ ст. В острокритичних соціально-психологічних драмах “Ляльковий дім” (1879), “Привиди” (1881) він показує глибоку невідповідність між благопристойною видимістю і внутрішньою порочністю зображуваної дійсності і закликає...
Тема 1. Народна лірика – І. Усна народна творчість І. Усна народна творчість Тема 1. Народна лірика Основні жанри народної лірики: – пісні-ігри (“Подоляночка”, “Просо”, “А вже весна”); – трудові пісні (виконувалися під час праці); – календарно-обрядові (веснянки, гаївки, русальні (“Проведу я русалочки до бору”), купальські (“Ой вінку, мій вінку”), жниварські (“Там у полі криниченька”, колядки, щедрівки тощо); –...
Усна народна творчість – народна лірика Однією з найважливіших і найбагатших частин художньої культури українського народу є його усна словесна творчість. Скільки прекрасних перлин, багатих, цікавих за змістом, яскравих мистецькою формою має вона! Та найбільшою окрасою є народні ліричні пісні. Внаслідок того, що фольклорні твори відображають усі сторони народного життя, найрізноманітніші вияви людської душі, вони групуються...
Відповіді до теми: “Усна народна творчість. Народна казка” Чим прислів “я відрізняється від приказки? У яскравій художній формі прислів’я виражають закінчене судження переважно повчального характеру. Приказка побудована як незакінчена думка. Вона міс – шть натяк на висновок. Сі. Що таке казка? Які типи фольклорних казок вам відомі? Чарівні казки розповідають про фантастичні пригоди або перетворення; казки про тварин,...
Драма поета і драма особистості Роздум за твором В. Сосюри “Червона зима”. В. Сосюра – поет, народжений буремною епохою 20-х років XX століття. І ця епоха, з її труднощами і мінливостями, не пройшла повз творчість поета. “Червона зима” – це поема про громадянську війну в Україні, про поета та його участь у подіях тих років....
Внутрішня драма героя – ВНУТРІШНЯ ДРАМА ЖУЛЬЄНА СОРЕЛЯ ЯК РЕЗУЛЬТАТ КОНФЛІКТУ ІЗ СУСПІЛЬСТВОМ СТЕНДАЛЬ (Анрі Марі Бейль) (1783-1842) ВНУТРІШНЯ ДРАМА ЖУЛЬЄНА СОРЕЛЯ ЯК РЕЗУЛЬТАТ КОНФЛІКТУ ІЗ СУСПІЛЬСТВОМ. ПСИХОЛОГІЗМ У РОМАНІ Внутрішня драма героя Суперечливість образу Жульєна Сореля зумовлена не лише конфліктом “благородного серця і малих статків”, а й тим, що під час його створення Стендаль використав два джерела, так само контрастні, як контрастними...
“Різдво у моїй родині” або “Різдвяне свято” В моїй родині серед зимових свят дуже шанується не тільки Новий Рік, але й Різдво Христове. Для нас це родинне свято. Ми святкуємо його разом с моїми бабусями та дідусями. Зазвичай, родичі збираються у нас вдома біля ялинки, що залишається з Нового Року. Готуватися до Різдва ми починаємо ще зранку....

Вистава-ігрище – Народна драма

« РАСІН, Жан

ГРІН, Грем »