“Вишневий цвіт” української культури (до творчості М. Вороного)
І. Місце М. Вороного в історії української культури. (Микола Вороний посідає помітне місце в історії української культури кінця XІX – початку XX століття. Він був талановитим поетом, критиком, істориком, театральним діячем, перекладачем, актором і журналістом. На його поетичній творчості виховувалося не одне покоління українських поетів, але публіцистичний і науковий доробок митця так і залишився майже невідомим на Батьківщині.)
ІІ. Творчі пошуки свого місця в літературі.
1. Неоднозначність постаті М. Вороного. (У творчій біографії
2. Творча біографія М. Вороного. (Творчу біографію М. Вороного важко поділити на якісь періоди. Із упевненістю можна говорити лише про певні цикли творів і настрої, що домінують у них. Лірика М. Вороного по-своєму інтерпретує настрої у суспільстві кінця XІX – початку XX столітгя. Він не мав твердості і відваги Лесі Українки,
3. Мрії М. Вороного про майбутнє справедливе суспільство. (Микола Вороний як поет і культурний діяч був у постійному пошуку ідей, шо змінять суспільство, зроблять його кращим і справедливішим. У 1901 році він надіслав листи багатьом письменникам, у яких просив прислати свої твори до друку в альманасі “З-над хмар і долин”. Єдина вимога до цих творів – це безтенденційність і “європеїзм”. Микола Вороний мріяв змінити тональність української літератури, відійти від її “шароварності”. Він вірив, шо оновлена література сприятиме демократичним змінам у суспільстві.)
ІІІ. Значення творчості М. Вороного. (Творчість Миколи Вороного до останнього часу була “білою плямою” в історії української літератури. А проте, вона має велике значення для нашої культури, адже це живий голос учасника динамічних і трагічних подій кінця XІX – початку XX століття. Творчий доробок Миколи Вороного став частиною того підмурку, на якому стоїть будова української поезії.)