Віра в гуманні начала життя (за творами В. М. Шукшина)
Вивчення творчості В. Шукшина-завдання складне й актуальне. Його рішення необхідно з погляду науково-пізнавального і морально-естетичного.
Не залишаючи нікого байдужим, мистецтво В. Шукшина постійно народжує спори, наукові дискусії, які далеко ще не закінчені. Диспут, який почався в середині шістдесятих років, оголив розбіжність оцінок і думок у визначенні типу героя В. Шукшина, продовжується в наші дні.
Герої В. Шукшина відверто, незалежно, палко спорять про вічне і щохвилинне, про добро і зло, про сенс життя, про покликання людини. Багато
Пошук істини починається з пізнання навколишнього світу. Реальний світ як місце мешкання людини визнається всіма героями. Суперечки, розбіжності виникають, коли мова йде про роль і призначення людини, про її моральні якості, шляхи удосконалення. Шукшинські філософи – матеріалісти і гуманісти – виявляють у своїх судженнях конкретність і логіку, незалежність, прагнення осягнути усе своїм розумом – від мікросвіту до космосу.
У духовно-моральних шуканнях кожен із героїв виявляє своє сприйняття дійсності, свою натуру, духовну організацію. Перед ними розгортається сувій багатохарактерних, цілком неповторних бачень, сприйняттів і думок. їх психологічно переконливо виражена особистість робить кожний пошук не тільки суб’єктивним, але і мовби пріоритетним, який укладає в собі єдині у своєму роді відкриття.
Як прожити життя? У чому його найвищий сенс? Герої знаходять відповіді, вимогливо пізнаючи навколишній світ, самокритично допитуючи себе. Вони справедливо думають, що неоціненний дар життя злочинно розтрачувати даремно. Людина тоді і велика, коли вона почуває пульс навколишнього його світу, гармонію з прямуванням буття.
У пошуках шукшинськими героями істини, через помилки, труднощі, у своєрідній мозаїчній формі суперечок персонажів, в суті їхніх питань і відповідей, спростувань, у захисті моральних ідеалів відбилося спільне: соціально-історичний і сучасний стан народного життя, його найважливіші тенденції відновлення і перетворення. У багатоголоссі проступають основні напрямки ідей і думок: життєстверджуючий початок, який поетизує життя, і раціоналістичне, прихильники якого керуються ідеями доцільності і користі. Об’єднує їх пафос заперечення міщанства, егоїзму, користі – усього, що спотворює, вироджує образ життя.
Свої ідеали письменник підтверджує у всіх жанрах творчості. Йому дорогий прояв простих і прекрасних моральних почуттів, які підтверджують досяжність ідеалу: праця, пам’ять про батьківщину, про батьківську домівку, любов до матері, відчуття кровного зв’язку з землею, радість спілкування з околишнім світом, – те коло переживань і відчувань, яке окреслює моральний образ людини, і який властивий живій душі. В. Шукшина хвилювали всі ті питання, якими жили народ і суспільство, – від повсякденних до державно важливих. В. Шукшин, як громадянин своєї країни, російська людина, художник, йшов до пізнання життя окремої людини і народу в цілому.
І усі свої знання і власні думки про російський народ, його характер, долю, культуру, героїчний і важкий історичний шлях, про місто і село, про ті ситуації, які складалися під впливом технічного прогресу, який перетворює сільське життя, він втілив у своїх героях.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)