Вільям Вордсворт або Народження англійського романтизму

Вільям Вордсворт увійшов в історію світової літератури як визначний поет і фундатор англійського романтизму. Він народився 1770 року у старовинному британському містечку Кокермаут у родині адвоката. Навчався в Кембриджі, де багато уваги приділяв вивченню скарбниці англійської літератури.

Шанувальники поезії Вордсворта називають англійського митця “неперевершеним майстром пейзажу”. Поет володів неабияким даром бачити красу природи очима художника. В ній він знаходив невичерпне джерело свого натхнення. Понад усе Вордсворт любив

мандрувати пішки. Прогулянки околицями міста та подорожі Європою давали йому можливість із захопленням милуватися різноманітними природними краєвидами. Ще студентом разом із університетським приятелем Вордсворт здійснив так звану “альпійську подорож” – пішки перетнув Францію і через Швейцарію дістався Італії. Свої незабутні враження від величі гірських пейзажів Вордсворт проніс крізь усе життя.

Доленосною подією для митця стало знайомство у 1795 році з молодими поетамипочатківцями Самюелем Колріджем і Робертом Сауті. Троє друзів багато часу проводили разом, мандрували, ділилися творчими

планами, годинами із захопленням говорили про поезію та філософію. Як писав Самюел Колрідж, вони були “три людини з однією душею”. Так, під час дружніх бесід у Колріджа і Вордстворта народилася ідея створити поетичну збірку, метою якої було відновлення тогочасної англійської поезії. Збірка вийшла у світ 1798 року під назвою “Ліричні балади”. Публікація “Ліричних балад” стала визначною подією для розвитку англійського романтизму. У поетичну збірку ввійшли знамениті поеми “Тінтернське абатство” Вільяма Вордсворта та “Оповідь про Старого Мореплавця” Самюеля Колріджа.

1799 року Вільям Вордсворт разом із сестрою Дороті переїхав жити в селище Грасмир, яке було розташоване у мальовничій місцевості Великобританії, так званому Озерному краї. Неподалік від садиби Вордсвортів мешкали друзі поета – Колрідж і Сауті. Вільям і Дороті були дуже близькі духовно, багато подорожували разом, полюбляли дискутувати про призначення поезії. Вордсворт завше ділився із сестрою творчими планами, читав їй свої нові вірші. Дороті була для поета справжньою підтримкою. Друзі митця із ніжністю називали її “янголомохоронцем” поезії Вільяма. У Грасмирі поет зустрів і своє Кохання – Мері Хатчінс, із якою одружився у 1802 році. Вона народила йому п’ятьох дітей. Родина Вордсвортів прожила щасливо у Грасмирі понад 10 років. Тут Вільям написав свої найкращі поезії. Поет, котрий обожнював красу сільських пейзажів, називав Грасмир “найкращим місцем у світі, яке колинебудь могла б побачити людина”. У 1813 році Вордсворти переїхали з Грасмира в Райдел-Маунт.

1843 року 73річний англійський майстер слова отримав від королеви Вікторії почесне звання придворного поеталауреата, котрим залишався до кінця свого життя.

Найвідомішим твором поета стала автобіографічна філософська поема “Прелюдія”, яка була видана у 1850 році, по смерті поета. Вордсворт називав її “Поемою для Колріджа”. Поет почав писати поему ще юнаком, а працював над нею упродовж усього життя, доповнюючи та вдосконалюючи її.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Вільям Вордсворт або Народження англійського романтизму