ВІКТОР БЛИЗНЕЦЬ
Віктор Семенович Близнець народився 10 квітня 1933 року в с. Володи-мирівці на Кіровоградщині в багатодітній селянській родині. Немовлям мало не помер, бо в Україні були часи голодомору. Середню школу закінчив із золотою медаллю. Потім навчався на факультеті журналістики Київського державного університету імені Т. Шевченка. Дозвілля проводив або в бібліотеці, або на природі. Після університету працював редактором у редакціях газет, журналів, видавництвах.
Публікуватись він почав з 1959 р., а перша книжка оповідань “Ойойкове гніздо” вийшла
Він по-дитинному сприймав увесь світ. Мав незаяложену, світлу натуру, дуже безпосередню, що часто шкодило йому
У 1974 р була написана повість “Женя і Синько”. Твір розповідає про те, як київська п’ятикласниця Женя знаходить в підвалі будинку маленького кумедного чортика Синька. Дівчина забирає його, хворого, додому. Женя, яка досі почувалася самотньою, нарешті знайшла друга, про якого може турбуватись. Автор примушує читача замислитись над проблемами моралі, духовності. З жалем відзначає, що у великих і багатолюдних містах людина часто почуває себе самотньою, наголошує на важливості мати вірного друга, бути відповідальним за долю інших людей, берегти і охороняти природу.
Письменник страждав через складну ситуацію в країні, і це роз’ятрювало його надзвичайно вразливу душу, розхитувало нервову систему. Доведений до відчаю, Віктор Близнець власноруч обірвав своє життя в 1981 році.