Використання засобів імпресіонізму у новелі М. Коцюбинського “Іntermezzo”
І. Коцюбинський у пошуках стилю. (Письменник подолав складний шлях стильових пошуків, перебуваючи спочатку під впливом етнографічного реалізму І. Нечуя-Левицького, а згодом – психологічного реалізму Панаса Мирного. Проте селянська тематика стала завузькою для творчості письменника, а тому після реалістичних оповідань про сільське життя, у творах “Ціпов’яз”, “На віру”, “Ялинка” та ін. М. Коцюбинський звертається до європейської літератури.)
ІІ. М. Коцюбинський – імпресіоніст. (Багато хто з дослідників, зокрема академік
ІІІ. Риси імпресіонізму у новелі “Іntermezzo”. (Імпресіонізму в цілому властивії посилена увага до внутрішнього світу людини, проте реальність відбивається у творах через певні риси.)
1. Художня деталь. (У імпресіоністичних описах М. Коцюбинського зовнішній світ не деталізується,
2. Відсутність зовнішнього сюжету. (Зовнішнього сюжету, якихось подій, як правило, немає. Немає його і в “Іntermezzo”. Це тільки черга відчуттів, образів – зорових, слухових, чуттєвих: “Розплющую очі і раптом бачу у вікнах глибоке небо і віти берези. Кує зозуля… і сіє тишу по травах…” і так далі.)
3. Організуючий центр твору. (Організуючим центром імпресіоністичних новел, зокрема й “Іntermezzo”, є враження від навколишнього світу, що ма теріалізуються у настрої, переживання, відчуття. Це не безсистемний набір фраз про що-небудь, все організує ритм людської думки, перебіг почуттів і станів героя. Причому ліричний герой позбавлений конкретних рис, у тому числі й соціальних. Це вираження внутрішнього “я”, саме тому великого значення набувають внутрішні монологи, як, наприклад, у новелі “Іntermezzo”.)
4. Особливості синтаксису. (Оскільки йдеться не про викладення конкретних подій, а про опис емоційного стану, що змінюється постійно, то й фраза часто уривається на півслові, шматується, містить незакінчені думки, невисловлені почуття. Часто автор вживає три крапки, знак питання, які відіграють тут особливу роль – роль поетичної фігури, покликаної відо бразити складність і неоднозначність почувань ліричного героя – людини витонченої, емоційно багатої.)
5. Культивування естетично довершеного. (Висока духовність ліричного героя, його думок демонструють потяг до краси світу, ідеа’іу. Пошук внутрішньої гармонії – один з найголовніших мотивів “Іntermezzo”. 1 часто це подається через сприйняття зовнішніх картин: “Так тихо, спокійно в зелених берегах, що хочеться сісти на човен і поплисти. А там ячмінь хилиться і тче… тче з тонких вусів зелений серпанок…” Це один з виявів краси й гармонії.)
6. Особливий пейзаж. (Акварельний, пленерний пейзаж – особливість імпресіонізму, проте у Коцюбинського в новелах він постає ще й ліризова-ним: картина природи – стан душі у цей швидкоплинний момент (особливість імпресіонізму): “Спокійний, самотній, сідав десь на ганку порожнього дому й дивився, як будувалась ніч. Як вона ставила легкі колони, заплітала сіткою тіней, зсувала й підносила вгору непевні, тремтячі стіни, а коли все це зміцнялось й темніло, склепляла над ними зоряну баню…” І цей пейзаж, і багато інших – персоніфіковані, оживлені людським почуттям і нетривкі, як мить самого почуття, яка швидко минає, змінюється, набираючи нових кольорів, напівтонів і відтінків.)
ІV. Імпресіонізм – вияв сили чи вади таланту Коцюбинського. (Саме імпресіоністичні новели піднесли творчість Коцюбинського до рівня європейської культури. Відомий дослідник творчості письменника академік С. Єфремов писав: “Од українського реалізму взяв він твердий певний грунт і прозору ясність думки; од французького натуралізму – твердий погляд на небоязке шукання потрібної йому краси всюди… Але од себе додав своєї власної найкоштовнішої риси: оте глибоке переймання психікою героїв, вигадливість художніх образів, уміння передавати настрої й внутрішні переживання, …аристократизм духа і невпинне простування до світла, до краси, до ідеалу…”.)
(2 votes, average: 3.50 out of 5)