Відповіді на білет № 9 ДПА-2012 9 клас
1. Проаналізуйте роль пісень у п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка”.
П’єса Івана Котляревського “Наталка Полтавка” наповнена українськими народними піснями. Автор мав на меті створити народний твір для народу. Його герої говорять народною, “живою” мовою, що на час написання п’єси було видатним явищем для літератури. А також вони співають пісні, і це надає додаткової оригінальності та українського колориту твору.
Пісні в “Наталці Полтавці” не є просто орнаментом для твору, як в тогочасних комедіях.
П’єса навіть починається з пісні “Віють вітри, віють буйні”, де Наталка виливає свою тугу за зниклим коханим. Її матір Терпелиха співає пісню про те, як вона бажає добра дочці, і як це добро виражається в матеріальному благополуччі. Співає Петро, виливаючи в піснях свою козацьку вдачу та веселий характер. Дуже полюбилося українцям його пісенне освідчення Наталці в коханні: “Сонце низенько…” Співають Микита, виборний,
“Несносен мнi сингклiт весь бумажний,
Противен тож i чин мой преважний.
Утiху ти подай
Душi смятенной,
Моєй письменной,
О ти, мой рай!”.
Головна героїня Наталка також співає протягом всього твору. Ії пісні органічно вписуються в хід сюжету. Вона сама неначе є дівчиною-піснею. Наталка представляє себе в пісні “Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву”, звертається до матері в пісні “Ой мати, мати! Серце не вважає, Кого раз полюбить, з тим i умирає”. Вона тужить, погодившись на нещасливий брак із возним, виливає своє горе в пісні. І фіналом твору стає Ії радісний та переможний спів: “А я дівчина Наталка”, що утверджує цінність коханню, вірність почуттям та жіночу гордість та гідність.
Частину пісень у творі автор взяв з українського фольклору, декілька написав спеціально для своїх героїв у фольклорному дусі. Це настільки успішно вдалося авторові, що деякі пісні, наприклад, “Сонце низенько, вечір близенько, вийди до мене, моє серденько…”,, “Віють вітри, віють буйні” досі вважаються мешканцями Україні народними.
У п’єсі 22 пісні. Це власне народні пісні та народні пісні в обробці Котляревського: “Ой під вишнею, під черешнею”, “У сусіда хата біла”, Також перероблені літературні твори, зокрема пісня “Всякому городу нрав і права” на вірші Григорія Сковороди та авторські пісні.
2. Розкрийте біблійні мотиви поезії Т. Шевченка “Ісаія. Глава 35”.
Через всю творчість Тараса Григоровича Шевченка проходять біблійні сюжети, образи та мотиви. В Книзі Книг він черпав натхнення впродовж усього свого життя, знав напам’ять багато псалмів та віршів. “Єдина моя втіха тепер – це Євангеліє. Новий Завіт я читаю з благоговійним тремтінням”,- писав поет в одному зі своїх листів. Часто поет брав біблійні тексти як основу для форми, змісту своїх творів. Прикладом у повній мірі може слугувати творчість останніх літ його життя, де назви творів яскраво свідчать про біблійні мотиви: “Юродивий”, “Неофіти” та, звичайно, “Ісаія. Глава 35”.
В Книзі Книг тридцять п’ята глава Ісаї являє собою пророцтво про життя єврейського народу. Тарас Шевченко також пише пророцтво, взявши Книгу Ісаї як джерело, але він пророчить щасливе майбутнє українському народові. Пише він вірш, уживаючи заклики, характерні для Святого Письма:
“Радуйся, ниво неполитая!
Радуйся, земле, не повитая”
Тарас Шевченко писав пророцтво, вже тяжко хворіючи після заслання, передбачаючи, що жити йому залишилось недовго. Він щиро вболіває за те, якою буде Батьківщина, коли його не стане. Тарас Григорович передбачає, що в імперії під тиском громади все-таки за кілька років скасують кріпацтво, і люди будуть вільні, вони зможуть скинути з себе гніт панів та царя. Колишні раби отримають свободу. Тоді
“І спочинуть невольничі
Утомлені руки,
І коліна одпочинуть,
Кайданами куті!”.
“Вас сам Бог визволяє” – каже глибоко віруючий поет. В цьому відчувається докір: але не ви самі себе визволяєте, “вбогодухі”, “незрячії”…
Навіть сама природа оживе, коли люди отримають волю. Тарас Шевченко змальовує у вірші чудові картини весінньої природи, що радісно оживає після довгого гніту. А злодії отримають покару, і в новому світі їм вже не буде місця. “І пустиню опанують веселії села” – такими словами закінчується пророцтво поета.
Поет з непереборним оптимізмом бачить, як розквітає його рідна земля в майбутньому, пророкує, що “незрячі” українці прозріють і в суспільстві нарешті запанує правда.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)